Гіацинт. Вирощування та догляд

Гіацинт (Hyacinthus) відноситься до сімейства гіацинтових. Відомо безліч різноманітних сортів та форм цих цибулинних рослин. У природі дикі гіацинти зростають у Середземномор'ї, на Кавказі, у Середній Азії.

Цибуля гіацинту багаторічна, вона може жити і цвісти до 10 років, на відміну від тюльпана, у якого щороку виростає нова цибулина, що заміщає стару. Здорова цибулина щільна, важка, вкрита лусками. У центрі її денця розміщена брунька відновлення, що утворюється щороку. Вона містить зачатки листя та квіток.

З цибулини з настанням тепла з'являється довге вузьке листя та квітконос із китицею ароматних квіток. Забарвлення віночків може бути біле, рожеве, жовте, лілове, синьо-фіолетове і всіх перехідних між цими кольорами відтінків. Квітки прості та махрові, різні за формою залежно від сорту.

Гіацинти досить теплолюбні рослини. У південних районах, де ґрунт не промерзає глибоко, вони добре зимують у ґрунті. Але на більшості території України гіацинти потребують додаткового захисту. У цих умовах їхня зимівля у квітнику чимось схожа на лотерею: вимерзнуть чи не вимерзнуть? У теплу сніжну зиму вони нормально зберігаються, а якщо зима сувора – пропадають.

У природних умовах у Середземномор'ї гіацинти цвітуть наприкінці зими або на початку весни. У нас вони зацвітають набагато пізніше, разом із тюльпанами. Після цвітіння надземна частина рослини відмирає, і півроку цибулина перебуває в режимі спокою в грунті. У цей період всередині цибулини формуються зачатки суцвіття і листя, а також зачатки дочірніх цибулин. У природі, в районах зростання диких гіацинтів, грунт добре прогрівається спекотним південним сонцем. Цей фактор має важливе значення для їхнього успішного вирощування. Після тривалого періоду спокою цибулина гіацинту починає відрощувати коріння та готуватися до цвітіння. Це відбувається в холодну пору року. Для нормального розвитку потрібна тепла зима.

Поради щодо вирощування гіацинтів у саду

Щоб успішно вирощувати гіацинти в зонах помірного клімату, потрібно не лише захистити їх від морозу, а й наблизити умови утримання цибулин у період спокою до умов далекої батьківщини, тобто збільшити його тривалість та підвищити температуру. Для цього гіацинти викопують після цвітіння та засихання листя та тримають у теплому сухому приміщенні до осені. Тривалість періоду спокою можна збільшити до 4 місяців. Висаджують їх восени досить пізно (у вересні-жовтні) і намагаються утеплити посадки, щоб уберегти від морозів. Якщо у вашій місцевості літо зазвичай тепле і сухе, то краще не викопувати. Як варіант - розмістити на схилі з південної сторони або на високій клумбі.

Використання гіацинтів у дизайні

Гіацинти в ландшафтному дизайні використовують і як весняну цибулинна рослина для всіх видів квітників, і як чудовий наповнювач для квіткових кошиків та садових ваз. Квітучими гіацинтами прикрашають тераси та балкони, використовують для зрізування та створення різноманітних квіткових композицій.

Вигонка цибулин гіацинтів для зимового або ранньовесняного цвітіння стала доступним і популярним захопленням любителів кімнатного квітництва. Цвітіння гіацинтів триває близько місяця в прохолодному приміщенні, тому в продажу можна купити цибулину в горщику з квітконосом, що напіврозпустився, і ще довго милуватися його цвітінням. Після вигонки гіацинти висаджують у квітник та вирощують як садову рослину.

Покупка цибулин. Цибулини гіацинтів великі. Максимальні розміри дорослих цибулин від 4 до 6 см, залежно від сорту. У махрових сортів вони трохи менші. Цибулини мають бути твердими, без видимих ушкоджень, з гладкою поверхнею, досить важкими. Корисно подивитися на діаметр денця цибулини. Якщо донце дуже велике в порівнянні із загальним розміром цибулини, то значить цибулина слабка, вона не накопичила достатньо поживних речовин у своїх лусках.

Місцезнаходження. Для посадки гіацинтів вибирають добре освітлене місце. Весною світла достатньо і під деревами, і поряд з чагарниками. Але для нормального розвитку цибулин після періоду цвітіння потрібні поживні речовини, а під кущами їх може бути недостатньо.

Як і практично всі садові цибулинні, гіацинти не переносять застою води, високого рівня ґрунтових вод. Цибулини від надлишку вологи підгниють. Прекрасно підходить для гіацинтів місце з невеликим ухилом, де вода стікає під час весняного танення снігу та під час сильних дощів. Якщо грунтові води залягають високо, то найкраще зробити квітник на піднесенні, насипну гряду або терасу з підпірною стінкою.

Посадка цибулин. Цибулини висаджують на відстані 20 см одна від одної, глибина посадки 15 см для великих цибулин, дрібні можна посадити не так глибоко. Досвідчені квіткарі радять цибулини гіацинтів висаджувати у пісок. При такому способі на дно лунки насипають жменю піску, висаджують цибулину і присипають зверху спочатку піском, а потім землею. Така технологія вбереже рослину від загнивання та інфекцій.

Грунт. Для нормального розвитку гіацинтам потрібен пухкий поживний грунт. Кислотна реакція має бути нейтральною, допускається слабокисла. Кислі ґрунти необхідно вапнувати. У грунті має бути багато перегною, але свіжий гній не годиться, використовують тільки добре перепрілий. Якщо грунт глинистий, то додають торф та пісок. Корисно додати до ґрунту перед посадкою деревну золу. Восени перед висадкою цибулин вносять мінеральні добрива: суперфосфат та калійні добрива.

Зимівля. Висаджені восени цибулини з настанням морозів утеплюють, для чого зазвичай використовують будь-які мульчуючі матеріали, наприклад, опале листя, суху траву, лапник, тирсу, сухий торф. У районах з теплою зимою укриття не роблять, тому що цибулини можуть пріти під укриттям, якщо зима волога та тепла. Цибулини гіацинтів проростають рано, тому укриття навесні забирають обережно, щоб не пошкодити паростки.

Навіщо викопувати цибулини. Цибулини гіацинтів радять викопувати влітку. Якщо вони все літо сидять у землі, то дуже часто на другий рік цвітіння гірше. Гіацинтам потрібен тривалий та теплий період спокою. Коли листя пожухне після цвітіння, цибулини можна викопати. Зазвичай це роблять наприкінці червня. Кожну цибулину оглядають, відокремлюють дітки (якщо вони є). Дітки висаджують для дорощування. Корисно також обробити цибулини у розчині фунгіциду для захисту від хвороб. Якщо виявлено гниль, плісняву, пошкодження, то цибулини відбраковують. Великі цибулини просушують і зберігають у теплому сухому приміщенні до кінця вересня, потім висаджують у квітник. У районах, де літо жарке і сухе цибулини можуть залишатись в грунті на весь період спокою. Викопують їх не щороку, тільки для того щоб розсадити дітки, якщо вони наросли.

Розмноження гіацинтів. Способи розмноження гіацинтів такі самі, як і в більшості цибулинних рослин. Їх розмножують цибулинами, дітками, цибулинними лусками. Насінням можна розмножувати, але сіянці не повторюють зовнішніх ознак батьківських рослин і зацвітають через 5 років, тому такий спосіб застосовують лише у селекційній роботі.

За рік доросла цибулина утворює кілька діток, зазвичай 1-2 в залежності від сорту. Якщо дітки легко відокремлюються від материнської цибулини, їх дорощують окремо. Якщо дітки тримаються міцно, відокремлювати їх не потрібно, це призведе до пошкодження цибулини. Такий спосіб розмноження гіацинтів найпростіший і найзручніший, саме так розмножують їх у домашніх умовах.

Промислове вирощування передбачає швидке отримання великої кількості цибулин за короткий час. Придумано способи отримання безлічі молодих цибулин з однієї дорослої. Для цього міцну здорову цибулину руйнують: вирізають донце або надрізають його кілька разів хрест-на-хрест. Цибулину підсушують, обробляють фунгіцидом, щоб вона не загнила. Потім висаджують у пісок донцем нагору. За 2-3 місяці з'являються на краях надрізів дітки.

На одній цибулині може утворитися 20-30 діток. Материнську цибулину в тому ж перевернутому положенні висаджують у горщик так, щоб дітки були злегка прикриті субстратом і тримають у прохолодному місці. Такі дітки зацвітають за 2-3 роки.