Інкарвілея (Садова глоксинія)

Інкарвілея (Incarvillea) – ефектна рослина з красивими квітками та листям із сімейства Бігнонієві. У садах вона зустрічається досить рідко, але цілком заслуговує на увагу квітникарів. Інкарвілею часто називають садовою глоксинією, її трубчасті лійчасті квітки схожі на квітки кімнатної глоксинії. Батьківщина цієї рослини – Китай, Середня Азія.

Листя інкарвілеї красиве, двічі і тричі перисторозсічене, велике, зеленого забарвлення. Волотевидні суцвіття несуть трубчасті п'ятипелюсткові квітки білого, рожевого та малинового забарвлення. Цвітіння триває довго, настає у травні та триває до вересня, іноді з перервами.

Наземна частина рослини відмирає на зиму, навесні відновлюється з товстих, схожих на моркву коренів. Багато видів успішно переносять морози, але не завжди доживають до весни через надлишок вологи в ґрунті під час дощів та відлиг. Тому досвідчені квіткарі висаджують цю рослину на схилах або піднесених над рівнем ґрунту клумбах.

Зазвичай вирощують лише кілька видів:

• Інкарвілея великоквіткова (Incarvillea grandiflora) – висотою 30 см, з великими рожевими квітками, що мають жовту зерединку, зимостійка.
• Інкарвілея Делавея (Incarvillea delavayi) – висотою до 60см, з темно-рожевими або світло-рожевими квітками і красивим перистим листям, малозимостійка.
• Інкарвілея Мейра (Incarvillea mairei) – компактна рослина зі слаборозсіченим листям і великими рожевими квітками, зимостійка.
  

Використання інкарвілеї в саду

Інкарвілея декоративна весь період вегетації, цвіте зазвичай 6-7 тижнів, іноді наприкінці літа зацвітає повторно. Рослини ефектно виглядають у міксбордері і на фоні каміння в альпінарії. Рекомендують висаджувати на схилах, на піднесених над рівнем ґрунту квітниках, щоб уникнути вимокання коренів узимку.

Поради щодо вирощування інкарвілеї

Місце та освітлення. Інкарвілея добре росте на освітлених сонцем місцях, а також у легкій тіні.

Грунт. Інкарвілеї краще вирощувати у легкій, поживній землі. Замокання не переносять. Перед посадкою корисно зробити в ямі дренаж із дрібного щебеню або посадити на клумбі, піднятій над рівнем землі.

Зимівля. Рослина зимостійка, але в районах, де ґрунт промерзає на всю зиму, краще на зиму кореневище добре замульчувати торфом, листям або деревними стружками шаром 10см, причому мульча повинна бути досить пухкою і прибрати її потрібно відразу після відтавання землі. Там, де зими дуже суворі чи морози чергуються з тривалими відлигами коріння інкарвілеї краще зберігати у льоху, разом із жоржинами. Хороший ефект дає укриття пластиковою банкою, присипаною листям або тирсою. Таке укриття захищає від посадки і від дощу.

Розмноження. Інкарвілею розмножують насінням або листяними живцями, деякі види – поділом кореневища. Насіння висівають у березні в горщики на глибину до 1см. Сходи з'являються через 5 днів після сівби.

У червні-липні їх можна розмножити стебловими та листовими живцями. Живці зрізають з невеликою частиною стебла (2 - 3см) і вкорінюють у парнику в піску, попередньо обробивши зрізи стимуляторами коренеутворення.

Можна розмножити інкарвілею частиною кореневища напровесні. Їх розрізають так, щоб на кореневій шийці була хоча б одна брунька або паросток.