Катарантус, або Мадагаскарський барвінок

Катарантус (Catharanthus) - рід однорічних або багаторічних трав'янистих рослин, а також напівчагарників сімейства Кутрові. Рід включає вісім видів, майже всі вони в дикій природі ростуть лише на Мадагаскарі. Рослини мають подібність до барвінків, тому раніше види цього роду включалися в рід Барвінок (Vinca). Багатьом квітникарам катарантус відомий під назвою "рожевий барвінок", "мадагаскарський барвінок" або "кайєнський жасмин". У деяких країнах це квітка «стара діва» (old-maid), ймовірно за схожістю бальзаміном, який теж чомусь вважався квіткою старих дів.

В якості декоративної рослини вирощують багаторічний Катарантус рожевий (Catharanthus roseus). На основі цього виду виведено безліч культиварів з різноманітною формою та забарвленням квіток. Рослина теплолюбна, непримхлива, дуже популярна в субтропічних садах, де температура ніколи не опускається нижче 5-7°. У нашому кліматі його можна вирощувати як садовий однорічник або кімнатну рослину.

Інші види теж вирощують, але їхнє застосування інше – рослина містить цілий набір алкалоїдів, їх використовують у фармацевтичній промисловості.

У домашніх умовах та в теплому кліматі катарантус живе кілька років, радуючи постійним цвітінням та густою соковитою зеленню.

Катарантус має стрижневий корінь, покритий безліччю ниткоподібних відростків і йде вглиб землі на 25-35 см. Такий тип кореневої системи говорить про те, що квітка непогано переносить посуху, але не любить пересадки.

Пагони прямостоячі, сильно розгалужені, покриті гладкою корою зеленого або рожевого кольору, утворюють щільні кущі заввишки до 60 см. У теплому кліматі висота чагарника може досягати 1,5 м.

Листя має овальну форму із закругленим або гострим краєм, як у барвінку. Довжина листочка становить 2,5-8 см, а ширина – 3 см. Гладка шкіряста поверхня забарвлена у темно-зелений колір. По центру виразно видно тонку білясту жилку. Листочки залишаються зеленими та взимку, рослини не втрачають свого гарного вигляду під час зимівлі в горщику.

У домашніх умовах катарантус зацвітає вже наприкінці весни. Вирощений із насіння – у середині літа. Бутони розкриваються по черзі, тому цвітіння триває дуже довго. Квіти розпускаються в пазухах листя і верхівках пагонів, збираючись у пухкі китиці. Їх діаметр до 3 см, пелюсток п'ять, центральна частина квітки є вузькою трубкою, з якої ледь виглядають яскраво-жовті пиляки. Забарвлення горла у багатьох садових катарантусів темніше, ніж краї віночка.

Гібридні сорти катарантусів дуже різноманітні. Вони відрізняються за забарвленням квітки та формою листя, є різновиди, добре адаптовані до більш прохолодних умов вирощування в помірних регіонах. Відомі сорти "Albus" (білі квіти), "Grape Cooler" (рожевий, холодостійкий), "Ocellatus Group" (різні кольори) і "Peppermint Cooler" (білий з червоним центром, холодостійкий). Є також ампельний катарантус з спадаючими пагонами довжиною 75-150 см і невеликими червоними квітами, які розпускаються на кінцях пагонів і в пазухах листя по всій довжині.

Використання катарантуса у ландшафтному дизайні

Катарантус добре переносить посуху і не вимогливий до ґрунту, тому його можна використовувати на сонячних місцях, на альпійських гірках, для декорування схилів.

Ампельні різновиди висаджують у підвісні кошики або високі горщики.

Вирощені в горщиках із живців кущики зручно підсаджувати на квітники для створення яскравих кольорових плям. Катарантуси будуть цвісти до осені, не вимагаючи жодних турбот.

Найчастіше катарантуси висаджують групами по 2-3 рослини, щоб вийшла пишна куртина. Їх часто вирощують у контейнерах та ящиках для озеленення балконів та терас.

Поради щодо вирощування катарантуса

Освітленість. Світлолюбна рослина, але може рости і в невеликій тіні. На сонці кущики компактніші, квіток більше. Але якщо літо дуже спекотне і сухе, то півтінь все ж таки краща.

Температура. Теплолюбний, морозів не переносить. Добре зимує в горщику, але пересадка дорослої рослини проблематична – якщо пошкодити довге коріння, воно може не прижитися. Можна розмістити на літо в саду катарантуси в контейнерах – так їх легко повернути в дім, якщо літо буде холодним і дощовим.

Полив. Посуху переносить нормально, але для рясного цвітіння та густої зеленої маси потрібно полив у спекотне посушливе літо. Якщо сухо, листочки повисають, сигналізуючи необхідності поливу.

Вирощування із насіння. Насіннєве розмноження дозволяє швидко отримати багато здорових рослин. На розсаду краще посіяти на початку березня. Зацвітає катарантус зазвичай через 2-2,5 місяці після сівби. Висівають у невеликі контейнери з пухким, родючим ґрунтом. Можна використовувати грунт для герані або змішати грунтову суміш самостійно, важливо, щоб вона була пухкою. Насіння розподіляється з дистанцією 3-4 см на глибині 1,5-2 см.

Контейнер накривають кришкою або плівкою. Його тримають у добре освітленому місці при температурі +24…+25°C. На холодному підвіконні або при низькій температурі насіння проростає погано.

Сходи починають з'являтися через тиждень, після чого укриття знімають. Ніжні сіянці поливають з обережністю та невеликими порціями. Через 2-3 тижні з появою чотирьох справжніх листків обережно проводять пікіровку по окремих торф'яних горщиках. Потрібно бути дуже уважним і не пошкодити довге коріння. Важливо підтримувати підвищену вологість повітря.

У травні можна сіяти насіння відразу у відкритий ґрунт. Для цього роблять неглибокі канавки на добре освітленій ділянці. Насіння рівномірно розподіляють із дистанцією 3-5 см і прикривають землею. Ґрунт після посіву з обережністю поливають. Підрослі рослини пересаджують в окремі горщики.

Вегетативне розмноження.

Розмножити живцюванням теж не складно. Живці нарізають довжиною 10-15см, ставлять на добу у воду з додаванням 1 краплі епіну на 1 літр відстояної води. Через добу переносять у чисту відстояну воду, а через 25-27 днів вони дають хороше коріння. Після цього їх розсаджують у стаканчики з пухким ґрунтом. Можна вкорінювати у субстраті.

Роблять це у вологій піщано-торф'яній грунтосуміші. На період укорінення рекомендується накрити живці прозорим ковпаком і поставити у добре освітлене місце. Рослини укорінюються досить швидко - через 3-4 тижні, після чого їх можна розсадити в окремі, більші контейнери або висадити у відкритий ґрунт. Після укорінення укриття знімають та вирощують квіти як завжди.

Багато квітникарів обрізають верхівки кущиків у другій половині літа і вкорінюють отримані живці у горщиках. Це сприяє розгалуженню та появі маси нових квіток на старих катарантусах, а молоді рослини в горщиках восени переносять до будинку, де вони цвітуть навіть узимку.