Керія або японська троянда

Гарний чагарник з яскраво-жовтими великими квітками - це керрія. За форму квітки, що нагадує троянду, і за раннє цвітіння в Європі її називають японською трояндою або великодньою трояндою.

Керрія (Kerria) або Керія прийшла в наші сади з лісів та гористих місцевостей Японії та південно-західного Китаю. Це гарний листопадний чагарник із сімейства Розоцвіті. У роді лише один вид - керрія японська (Kerria japonica), яка має кілька різновидів і сортів.

Керія росте швидко, досягає іноді 3 м заввишки. Пагони прямі, тонкі зелені, схиляючись під вагою листя та квіток, утворюють конусоподібну крону. Листя ланцетні, по черзі розташовані, до 10 см, зубчасті, зверху голі, знизу опушені. Влітку вони світло-зелені, восени змінюють колір на яскраво-жовтий.

Квітки керії великі до 4-5 см, золотисто-жовті, махрові або прості, нагадують мініатюрні трояндочки. Кущ покритий жовтими квітками довго, більше місяця. Цвітіння керії триває з кінця весни до середини літа, часто зацвітає вдруге восени.

Рослина некапризна, може рости на сонці та в затіненому місці. У дуже суворі зими кінчики пагонів, що виступають вище за сніговий покрив, підмерзають, але після декоративної стрижки кущ швидко відростає, а декоративні якості відновлюються протягом декількох тижнів.

Сорти та різновиди керрії

У керрії японської є кілька різновидів та сортів. Найвідоміші з них:

• Керія японська Пленіфлора - Kerria japonica Pleniflora (Flore Plena). Пишні пряморослі чагарники з махровими квітками-помпонами до 3 см у діаметрі, розташованими поодиноко або по 2 3 у пазухах листя.

• Керія японська Пікта, Варієгата - Kerria japonica Picta (Variegata). Невисокий (до 1,5 м), сорт, що повільно розростається, з незвичайним сіро-зеленим листям, обрамленим кремовою облямівкою.
• Керія японська Золота гінея - Kerria japonica Golden Guinea. Чагарник із дуже великими (до 6 см у діаметрі) простими квітками із п'ятьма пелюстками. Колір і розмір квітки нагадує британську золоту монету, що вийшла з вживання, гінею, звідси і назва сорту.

• Керія японська Сімплекс - Kerria japonica Simplex та Керія японська Кін Кан - Kerria japonica Kin Kan. Два сорти із простими жовтими квітками.
• Керія японська Албіфлора - Kerria japonica Albiflora. Сорт із ростими білими квітками невеликого розміру.

Використання керрії в ландшафтному дизайні

Керія гарна сама по собі. Ідеальним варіантом посадки буде поодиноке розміщення або посадка невеликою групою на тлі газону. Кущ красивий у будь-який час року, його форму легко підтримувати за допомогою обрізки.

Знаходить вона застосування на задньому плані міксбордерів, у смузі чагарників, а також у саду природного стилю. У силу своєї тіньовитривалості керія є чудовою рослиною для тінистих зон саду.

Прекрасними партнерами для керії є квітучі навесні чагарники: форзиція, магонія, рододендрони. Осінню красу її жовтого листя добре відтіняють японські клени, барбариси. Такі композиції підійдуть для саду у пейзажному стилі, надавши йому колорит із весни до осені. У природних дизайнах керія відмінно сусідить з трав'янистими багаторічниками - баданом, гейхерою, барвінком та іншими тіньовитривалими весняними рослинами.

Поради щодо вирощування Керії

Місце та освітлення. Керрія може рости на сонці та в півтіні. Хороше місце там, де частину дня крони дерев створюють півтінь. У тіні вона цвіте менш рясно, але на сонці її теж садити не варто - квітки швидко вигоряють, період цвітіння сильно скорочується. Керія досить теплолюбна, їй потрібне захищене від холодних вітрів місце. При посадці слід враховувати, що чагарник сильно розростається як у висоту, так і в ширину.

Грунт. Як і багато лісових рослин, керрія віддає перевагу вологим і водопроникним грунтам, багатим на гумус.

Зимівля. Зимостійкість керії дуже висока - від кліматичної зони 4. Але в холодні зими її пагони обмерзають до самого коріння. Якщо снігу багато, то підмерзають лише незахищені верхівки гілок. Але, незважаючи на це, навесні з коріння швидко розвивається молода поросль і кущ невдовзі досягає нормальної величини.

При укритті на зиму або якщо зима м'яка цвітіння настає раніше і буває рясним. Квіти з'являються на торішніх пагонах. На молодих можуть також бути квіти, але це вже швидше осіннє цвітіння. Тому взимку краще зберегти максимально можливу кількість торішніх пагонів.

Укривають японську керію наприкінці осені, після того, як вона повністю скине своє листя. Іноді великі кущі акуратно пов'язують, споруджують навколо дерев'яний каркас і засипають листям або стружкою деревини. Невеликий кущ можна вкрити мішковиною, лутрасилом. Однак простіше пригнути до землі невеликі пагони і засипати тирсою або сухим листям. Накривати плівкою не рекомендується - укриття має бути сухим, інакше коріння може згнити і кущ пропаде.

Обрізка. Це обов'язкова частина догляду за керрією. Напровесні обрізаються всі усохлі та зламані пагони. Молодші, здорові пагони вкорочують на одну чверть. Ця операція сприяє появі нових бічних гілочок і рясному цвітінню.

Після закінчення цвітіння слід укоротити гілки для підтримки пишної форми куща, а також видалити найстаріші пагони під корінь. За літо керія випускає безліч нових пагонів, які зацвітуть наступного року. Вони мають бути міцними та здоровими, тому всі старі та слабкі видаляють.

Добриво. Підгодовують мінеральними добривами напровесні перед початком росту. Якщо на зиму коріння засипалося перегноєм або сухим компостом, можна не удобрювати. Після літньої обрізки необхідне повноцінне підживлення. Як добрива можна використовувати компост, що добре визрів, насипавши навколо куща шаром 4-5 см з додаванням золи 100-200 г на м. Свіжий гній використовувати не рекомендується.

Розмноження. Розмножують керію зеленими живцями, які беруть улітку і вкорінюють у вологому пухкому ґрунті, і повітряними відведеннями, але найлегшим способом розмноження є викопування нової порослі з коренем. Молода поросль з'являється до осені, досить просто відкопати молодий паросток і акуратно відсікти лопатою від коріння.

На постійне місце висаджують провесною, до розпускання бруньок, або восени, за місяць до настання стійких холодів.