Лілійник або гемерокалліс
Лілійник, гемерокалліс (Hemerocallis) популярна багаторічна садова рослина сімейства Лілійникові. Рід поєднує близько 25 видів, поширених переважно на сході Азії, зустрічається в Європі.
Лілійник часто називають жовтою лілією або одноденною лілією, що пов'язано з тим, що у більшості видів кожна квітка живе лише один день. Але їх у суцвіттях багато, і цвітіння триває близько двох місяців.
У різних країнах світу виведено безліч чудових сортів лілійників, особливо популярні сорти австралійської та голландської селекції. Краса цих рослин та тривале цвітіння роблять їх дуже популярними серед садівників. Лілійники іноді плутають із ліліями.
На відміну від лілій, лілійники - трав'янисті кореневищні багаторічники. Коріння у них часто м'ясисте, потовщене, довге, що допомагає рослинам легко переносити посуху.
Листя вузькі, завдовжки від 20 до 120см завдовжки, прямі або дугоподібні, зібрані в розлоге віяло. За кольором листя зелене, сизувато-зелене, іноді зі штрихами та смужками. Залежно від сорту лілейники на зиму скидають листя і зимують у безлистому стані або залишаються вічнозеленими.
Квітки у лілійників великі, частіше воронкоподібні, шестироздільні з невеликою трубкою, зібрані в розлогі суцвіття. Пелюстки можуть бути гладкими та гофрованими. Забарвлення в жовто-червоній гамі: жовті, оранжеві, оранжево-рожеві, червонувато-коричневі. Квітконоси зазвичай від 30см до 1 метра заввишки залежно від сорту. Голландські лілійники більш присадкуваті, квітконоси у них невисокі, близько півметра, але забарвлення квіток яскравіше, часто з переходами різних відтінків. Дорослий кущ може утворити багато квітконосів, тому загальна тривалість цвітіння куща близько місяця для лілейників голландської селекції та до 2 місяців для австралійських сортів.
При гарному догляді лілійники можуть рости і цвісти на одному місці 10-15 років.
Використання лілійників у ландшафтному дизайні
Лілійник стане окрасою будь-якого квітника, його можна посадити практично в будь-якому куточку саду, крім найзатіненіших. Цю рослину можна висаджувати великими групами, можна посадити одну рослину на газоні і за кілька років отримати великий кущ. Групи лілійників підбирають за поєднаннями забарвлень, за часом цвітіння.
Вони добре виглядають у міксбордерах у спільних посадках із хвойними чагарниками. На темному тлі хвойників добре виділяються лілійники з яскравими жовтими квітками.
З лілійника можна створювати красиві бордюри біля огорож або підпірних стінок. Зелені віяла їхнього листя добре виглядають навесні до цвітіння і влітку, коли на них з'являються численні квітконоси.
Низькорослі сорти висаджують серед каміння. Вони добре поєднуються з декоративними злаками.
Поради щодо вирощування лілійників у саду
Освітлення та розташування. Лілійники світлолюбні рослини, але можуть пристосуватися і рости в розрідженій тіні. У природі лілійники часто зростають на околицях лісів, серед чагарників.
На яскравому пекучому сонці лілійники швидше відцвітуть, у прохолодній негустій тіні довше радуватимуть красою своїх квіток. Але не слід забувати, що при нестачі світла цвітіння буде слабким і забарвлення квіток неяскраве.
Грунт та посадка. Лілійники не вимогливі до ґрунтів рослини. Вони довго можуть рости на одному місці без особливого догляду. Вирощують лілійники на звичайних садових ґрунтах. Бідні піщані грунти при посадці кущів збагачують торфом, компостом, мінеральними добривами. На малородючих ґрунтах квітки будуть дрібними, самі кущі хирлявими. На надто родючому грунті лілійники порадують пишним зеленим листям, а квіток буде мало.
Мокрі, заболочені місця мало підходять для вирощування лілійників, на таких ґрунтах часто розвиваються грибкові захворювання, що призводить до загибелі рослин.
Посадкову яму для кожного лілійника готують ретельно, місце має бути розраховане на великий кущ до 70см у поперечнику. У яму насипають пухкий ґрунт, перегній, торф та мінеральні добрива. Кореневу шийку присипають на 2см торфом або сухим компостом. Відстань між кущами залишають великою, до 1 метра. У перші роки між лілійниками висаджують однорічні квіти - космею, настурцію або чорнобривці, наприклад.
Полив. Лілійники не страждають від посухи, поливу не потребують. Їхня потужна коренева система здатна отримувати вологу з великої глибини.
Добриво. Удобрюють лілійники навесні сухим комплексним мінеральним добривом, загортаючи його в ґрунт. Після основного періоду цвітіння, на початку осені, корисно підгодувати кущі органікою або мінеральним добривом для рясного цвітіння наступного року.
Зимівля. Лілійники добре переносять морозні зими. Наземна частина на зиму відмирає, кореневища успішно зимують. Прокидаються після зимівлі вони рано, як тільки встановляться плюсові температури. Весняні заморозки можуть пошкодити їх, але рослини від цього особливо не страждають, тільки трохи сповільнюють свій ріст. Восени наземна частина не витримує перших заморозків.
При виборі сортів для колекції на півночі краще використовувати тільки ранні зимостійкі сорти. В Україні в південних областях, можна вирощувати середньоквітучі та пізні сорти лілійників. Тут вони зазвичай встигають повністю закінчити вегетацію до морозів.
Розмноження. Лілійники розмножуються насінням та поділом кущів. При вирощуванні рослин із насіння сортові характеристики не зберігаються. Цей вид розмноження використається при селекційній роботі.
Найпростіший і звичайнісінький спосіб - поділ кущів. Найкращий час для цього – весна. Як тільки сходить сніг, лілійники вже можна бачити із зеленими паростками. Пересаджувати краще дуже рано, тоді рослина менше страждає. Кущі бувають різні: деякі ділять руками, а дуже щільні потрібно акуратно розрізати ножем так, щоб не пошкодити розетки та коріння.
Старі кущі лілійника ділять секторами. В середині куща у них часто старе і слабке коріння, воно погано приживається. Для пересадки та розмноження ділять на частини краю куща, де більше молодого коріння. А середину часто просто викидають або вибирають розетки листя з невеликими залишками коріння і висаджують десь у надії, що і ця частина приживеться і розростеться до наступного року.
Досвідчені квітникарі дуже часто не викопують повністю кущі лілійника для пересадки, а відрізають частину куща ранньою весною. Для цього гострою лопатою, поставленою вертикально, відрізають невелику частину куща та відокремлюють її. Важливо зробити це раніше, коли кожну розетку буде видно. Місце зрізу присипають сухим грунтом і не поливають, щоб не загнило пошкоджене коріння.
При такому способі важливо на відрізаному шматочку куща зберегти хоча б трохи молодих бічних коренів. Такий спосіб розмноження хороший тим, що старий лілійник практично не страждає і добре цвіте, а молодий кущик до літа теж може добре розростися і навіть зацвісти.
Що ще посадити в півтіні: