Лаванда. Краса та користь

Лаванда здавна відома як лікарська рослина та пряність. Усі її частини дуже ароматні. Хоча вважається, що лаванда південна рослина, її цілком можна вирощувати практично будь-де на сухих грунтах, це цілком холодостійка рослина.

Лаванда (Lavandula) багаторічна рослина родини Глухокропивових (Lamiaceae). Рід включає приблизно 25-30 видів, у природних умовах росте на півдні Європи, в Азії, у північній та східній Африці. Культурні форми вирощуються у садах у всьому світі.

У нас поширена Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia). Вона добре зимує у Причорномор'ї, на Кавказі, у північних районах Росії може вимерзати без укриття у холодні зими. Її можна вирощувати із насіння як однорічник.

Лаванду вирощували з давніх часів у монастирських садах як лікарську рослину. Всі частини рослини містять ефірну (лавандову) олію, яку здавна використовували в медицині та парфумерії. Воно має бактерицидні та ранозагоювальні властивості. Квітки застосовували у відварі як сечогінний та заспокійливий засіб.

Лаванда має сильний пряний запах і терпкий смак. Французька кухня не обходиться без цієї прянощі. Лаванду додають у чай, використовують для ароматизації ванн.

Багато садівників з успіхом вирощують лаванду на своїх ділянках, не вважаючи її південною культурою. Ця рослина невибаглива і на диво зимостійка, особливо якщо придбати насіння місцевого холодостійкого різновиду.

Використання лаванди в садовому дизайні

Найчастіше лаванду використовують як бордюрну рослину, висаджуючи її вздовж доріжок. Приємний аромат, безліч синьо-блакитних квіточок та невибагливість у догляді – ось основні переваги цієї рослини.

Супутниками лаванди на клумбі можуть бути як літники, так і багаторічні рослини. Зазвичай вибирають види із червоними, жовтими, малиновими квітками. Вони дуже добре контрастують із лавандою. Найкращим партнером лаванди вважають сантоліну, часто висаджують її з трояндами.

Чудове місце для посадки лаванди - сухий південний схил. Дуже гарно виглядає вона на тлі великих валунів, що імітують природний гірський краєвид.

Лаванда обов'язкова рослина аптечного городу, саду пряних трав. Її вирощують разом з календулою, м'ятою, мелісою, полином, деревієм , шавлією, розмарином, орегано.

Поради щодо вирощування лаванди

Місце для посадки. Лаванда світлолюбна рослина, в тіні вона не росте. Висаджують по можливості на самому сонці. Якщо в саду таких місць багато і важко виростити щось, окрім портулаку , деревію та гомфрени, то лаванда найбільш підходяща рослина для таких місць. Кущики висаджують на відстані 30-40 см один від одного

Грунт. Це не вимоглива до ґрунту рослина. Росте на найменш родючих ґрунтах. Але найкращий вибір для лаванди - легкосуглинисті та супіщані, пухкі, вапняні ґрунти.

Полив. Лаванда посухостійка рослина, поливу не потребує. Надлишок вологи призводить до загибелі рослини.

Зимівка. Лаванда може зимувати у Європі, її вирощують навіть у Норвегії. Але обов'язково треба пам'ятати, що вона не любить надлишку вологи. На сухому схилі лаванда перезимує, а на низькій клумбі може загинути. Багато садівників вважають, що головна небезпека для лаванди взимку – не мороз, а випрівання. Чергування відлиг та морозів для неї згубне, весняний надлишок вологи теж небезпечний.

На зиму посадки лаванди в 4-5 зоні холодостійкості можна замульчувати невеликим шаром пухкого сухого торфу або листяного перегною

Обрізка. Зелені пагони лаванди обрізають у розпал цвітіння для збору квітів. Їх зрізають із частиною пагона, формуючи округлі кущі.

Навесні рекомендують підрізати верхівки, але можна і без підрізування вирощувати. Також застосовують обрізання для омолодження кущів. Не слід обрізати занадто низько, до пагонів, що задерев'яніли – після такого обрізання лаванда може загинути.

Розмноження. Розмножують лаванду насінням, поділом куща, відводками та живцями. Насіння вимагає стратифікації протягом 30-40 днів при температурі +5 град. Висівають на розсаду наприкінці лютого – на початку березня на глибину 3 мм. Насіння проростає на світлі при температурі 15 - 21 град. Коли мине загроза заморозків, розсаду висаджують на постійне місце. У районах із м'якими зимами можна висівати насіння восени, наприкінці жовтня.

Щоб розмножити лаванду поділом куща на початку весни старі рослини підгортають. За літо вони добре розростаються, дають багато пагонів та бічних коренів. Восени кущ викопують та ділять.

Не складно розмножувати лаванду живцями. Для живців беруть здерев'янілі однорічні пагони, розрізають їх на живці 8 - 10 см завдовжки і вкорінюють у вологому грунті.

Ще один спосіб розмноження – відводками. Двохрічні пагони навесні відгинають і укладають на землю, пришпилюють і засипають ґрунтом так, щоб верхівка була на поверхні. Наступної весни пагін вже можна відокремлювати.

Збір лаванди. Квіти лаванди збирають та сушать. Найкращий час для цього – розпал їх цвітіння – в цей час їхнє забарвлення та аромат будуть найбільш інтенсивні. Сушити квіти слід у затіненому місці, що добре провітрюється.