Міскантус

Міскантус (Miscanthus) це багаторічна висока трав'яниста рослина сімейства Злакових (Poaceae). У природі налічується близько 40 видів, є багато садових сортів. У природних умовах міскантуси поширені у тропіках та субтропіках Африки, Азії та Австралії. Є кілька видів, що ростуть у помірному кліматі.

Культурні сорти відрізняються не лише різноманітністю, а й високою зимостійкістю. Ними прикрашають сади та парки по всій Європі. Багато міскантусів без укриття зимують в Україні.

Висота куща міскантусу може досягати від 80см до 2 метрів залежно від виду. Стебла прямостоячі, ростуть у вигляді розлогої куртини. Листя шкірясте, жорстке, шириною не більше 1-1,5см, лінійне або ланцетно-лінійне.

Квітки зібрані в ланцетні, сплощені з боків колоски, часто з волосками і щетинками, які довші за них. Розмір їх 10-30 см, у більшості видів розкинуті віялом, через цю особливість міскантуси в народі називають віялами.

Популярні види міскантусу

Міскантус цукровоцвітий (Miscanthus sacchariflonis) виростає до 2 метрів заввишки, у природі зустрічається на вологих луках, по берегах річок у Китаї, Японії, Приморському краї. Листя вузьке, лінійне до 60 см завдовжки. Волотисте суцвіття біле або рожево-сріблясте, до 25 см. Вегетація починається наприкінці весни росте швидко, максимального розміру досягає в тепле та вологе літо. Цвіте у липні, декоративний до жовтня. Зимує в середній смузі без укриття, але профілактичне мульчування у разі малосніжної зими бажано.

Міскантус китайський (Miscanthus sinensis), або Китайський очерет у природних умовах зустрічається на Далекому Сході, у Китаї, Кореї та Японії. Може виростати до 3 метрів у висоту у теплому та вологому кліматі. Листя жорстке, лінійне, з товстим ребром посередині. Колоски одноквіткові, до 0,7 см завдовжки, в пухких волотях з укороченою головною віссю. Може вимерзати взимку, мульчування та сухе укриття на зиму обов'язкові.

Міскантус гігантський ((Miscanthus Giganteus) має прямостоячу форму висотою до 3м. В наших умовах зазвичай буває набагато менше. Бічні листя відходять на всі боки від основного стебла. Вони темно-зелені, шириною 25 мм. кущ має вигляд великого фонтану, цвіте в кінці літа, в областях з коротким або холодним літом може не зацвісти. розміщувати якісь інші рослини на передньому плані.

Використання міскантусу в ландшафтному дизайні

Міскантус - один із найпопулярніших декоративних злаків. Жоден вид не може конкурувати з ним за красою рослин, різноманітністю сортів та форм. Він легко пристосовується до місцевих умов, здатний рости там, де важко виростити інші рослини.

На вологих ґрунтах міскантуси чудово почуваються, тому ними прикрашають береги декоративних водойм. У низинах, на заболочених ділянках ці великі рослини служать природними осушувачами грунту, витягаючи з неї воду і випаровуючи її. >

  

  

Високі кущі з віялом суцвіть оживлюють рокарії і ефектно підкреслюють красу чагарників. Вони служать гарним фоном у квіткових міксбордерах і можуть бути центром композиції з декоративно-листяних рослин.

Високі стебла цього злака здатні служити природною ширмою, розділяючи сад на зони або приховуючи зеленою завісою місце відпочинку.

Міскантуси висаджують окремо або групами посеред газону або біля доріжки. Восени їхнє листя забарвлюється в різні відтінки жовтого, коричневого, бордового кольорів. Високі волоті суцвіть декоративні та взимку, їх використовують при створенні сухих флористичних композицій.

Поради щодо вирощування міскантусу

Грунт. Міскантуси невибагливі до ґрунту, але віддають перевагу свіжим родючим ґрунтам. Погано ростуть на пісках. Можна вирощувати на перезволожених ділянках, що заливаються навесні талими водами. На відносно сухих місцях теж ростуть непогано, але не розростаються. Міскантус китайський не терпить пересихання.

Посадка. Щоб отримати гарну куртину, досвідчені садівники радять використовувати обмежувачі, що не дозволяють широко розповсюджуватися корінням. Смугу пластику або геотекстилю вкопують навколо куща, глибини 15-20 см цілком достатньо.

Добриво. Міскантуси не вимогливі до ґрунту, але високий і пишний кущ вийде лише на родючому ґрунті. Якщо яму при посадці заправляють родючим ґрунтом, то в перший рік добрива не потрібні. На другий рік навесні корисно підживити органікою. Хороші результати дають полив гуматами та внесення комплексних добрив.

Зимівля. Багато сортів і видів цілком зимостійкі. Вирощені з насіння міскантуси непогано адаптовані до наших кліматичних умов. У безсніжні морозні зими молоді кущі можуть вимерзати. Для надійності їх мульчують або роблять укриття. Іноді досить не обрізати восени листя – воно вкриває коріння та затримує сніг узимку.

Розмноження. Розмножуються підзимовим посівом насіння та поділом куща навесні. Насінням розмножують у теплому кліматі. Молоді рослини часто не витримують дуже холодних зим.

Ділити міскантуси краще навесні, до початку зростання. Не слід їх ділити дуже дрібно, великі кущі краще вкорінюються і добре переносять зимівлю. У теплому кліматі їх ділять і восени.