Пушкінія або карликовий гіацинт

Пушкінія (Puschkinia) – цибулинна рослина підродини Гіацинтові (Hyacinthaceae) родини Холодкові (Asparagaceae). Її часто називають карликовим гіацинтом чи диким гіацинтом. Природні ареали цієї квітки – вологі місцевості в горах Ірану, Кавказу.

Назву свою Пушкінія отримала на честь відомого дослідника природи А.А. Мусіна-Пушкіна, який уперше зібрав ці рослини у горах Кавказу.

Листя Пушкінії, як і у гіацинтів, лінійні, темно-зелені. Квітки дзвонові, зібрані в суцвіття-китиці. У суцвітті їх зазвичай по 6-15 штук. Цвітуть пушкінії у квітні чи травні, цвітіння триває три тижні, а якщо прохолодно, то довше. Квітки мають аромат. Цибулини багаторічні, мають яйцеподібну форму.

Види пушкінії:

Пушкінія гіацинтоподібна (Puschkinia Hyacinthoides) у природних умовах зустрічається на Кавказі та в Північному Ірані, росте на сухих гірських схилах. Висота рослини 10-20 см, квітконоси близько 15см. Листя лінійне, шириною до 1см. Забарвлення квіток біле, блідо-блакитне з синім прожилком.

Пушкінія проліскоподібна (Puschkinia Scilloidеs) або ліванська більш вологолюбна, зустрічається на узліссях лісів і на гірських луках Кавказу, Лівану, Туреччини. Листя у неї вужчі, квітконоси довжиною близько 18 см, квітки блакитні, до двох см у діаметрі з яскраво-синьою смужкою по середині оцвітини. Усередині квітки маленька трубчаста коронка із шістьма зубцями. Цвіте у травні. Цей вид користується великою популярністю у любителів весняних цибулинних.

Використання пушкінії в ландшафтному дизайні

Пушкінії, як і інші ранньовесняні цибулинні квіти, дуже декоративні і можуть використовуватися в альпінаріях, як бордюрні рослини вздовж доріжок. Вони неймовірно гарні в міксбордерах при спільній посадці з крокусами, хіонодоксами, мускарі, нарцисами.

Використовувати пушкінію можна під деревами та декоративними чагарниками. Як і мускарі, пушкінії дуже ефектні при килимовій посадці на великій території - вийде ніжно-блакитне озеро в саду. Такі способи посадки характерні для знаменитого на весь світ королівства цибулинних - парку Кекенхоф.

У маленькому квітнику корисно висадити ці квіти разом з багаторічниками. Блакитні плями пушкінії навесні прикрасять будь-який сад. Але за кілька тижнів вони відцвітуть. Багаторічники (флокси, хризантеми) прикриють пожухле листя і захистять цибулини влітку від пересихання.

Поради щодо вирощування пушкінії в саду

Місце та посадка. Пушкінія віддає перевагу сонячним місцям, але також добре росте під листяними деревами, що дають невелике затінення. Період її вегетації припадає на весну, коли багато дерев і чагарників не вкриті листям і сонця весняним цибулинним достатньо.

Грунт. Віддає перевагу пухким грунтам без застою води. Пушкінія проліскоподібна або ліванська добре росте і рясно цвіте на багатих поживними речовинами ґрунтах. Перед посадкою цибулин у квітник ґрунт потрібно удобрити перегноєм чи компостом. У наступні роки вносять мінеральні добрива.

Прополювання. Пушкінії повільно розростаються і тому часто страждають від бур'янів, тому потребують прополювання під час вегетації.

Зимівка. Зимують пушкінії непогано, але в безсніжні зими можуть вимерзати. Досвідчені садівники посадки весняних цибулинних мульчують перегноєм або сухим торфом. Товщина шару торфу - 5-7 см, перегною зазвичай менше.

Розмноження та посадка. Пушкінія легко розмножується як за допомогою насіння, так і цибулин. Насінням ці квіти розмножуються в основному самосівом у досить м'якому кліматі. З часу посіву потрібно, щоб минуло 3-4 роки до цвітіння.

Набагато простіше розмножувати дочірніми цибулинами. Доросла цибулина приблизно через 5 років потребує поділу та пересадки. До цього часу вона утворює "гніздо" з 6-10 великих і маленьких цибулин.

Викопують цибулини, коли вони повністю дозріють. Листя до цього часу має повністю відмерти. Якщо це зробити раніше, то цибулини не повністю визрівають та погано зберігаються до посадки. Викопані гнізда спочатку просушують у тіні, обережно обтрушують від землі, тільки потім розбирають і очищають від коренів.

Цибулини пушкінії слабо захищені тонкими оболонками, їх не рекомендується довго тримати викопаними із землі без захисту. Саме через пересушування куплений посадковий матеріал може виявитися низькою якістю. Цибулини висаджують на квітник у серпні-вересні. До посадки їх краще зберігати в злегка вологому тирсі або торфі, а можна висаджувати відразу, через 2-3 тижні після викопування.

Перед посадкою цибулини сортують за розміром. Пошкоджені та хворі викидають. Висаджують цибулини пушкінії на глибину 5-7 см за принципом чим більше – тим глибша відстань між дорослими цибулинами при посадці 10 см.

Дрібні цибулини, якщо їх багато, краще садити для дорощування на особливу грядку або використовувати для килимової посадки на великій площі. Рясне цвітіння буде не одразу, а через 1-2 роки.