Біла садова ромашка

Біла ромашка Леукантемум (Leucanthemum) багаторічна рослина родини Айстрові (Asteraceae). Рід налічує досить багато видів – до 70. Зустрічаються в природних умовах ці ромашки в Європі та Азії, зазвичай у луках та на лісових галявинах. У різних місцях цю рослину називають по-різному, окрім звичної назви ромашка, поширені й такі: нивяник, поповник, роман-трава, білоцвіт.

Мало хто знає, що правильна українська ботанічна назва рослин цього роду - Королиця, на відміну від - ромашки з роду Matricaria (ромашка лікарська). Відрізнити її можна за цілісними листками (у ромашки листки перистоскладні).

Найчастіше в садах можна зустріти звичайну ромашку (Leucanthemum vulgare) або, як ще називають цю рослину, Ромашка звичайна (Королиця звичайна). Це трав'яниста багаторічна рослина, морозостійка і невибаглива.

Стебла ромашки прямі, зелені, малогіллясті, заввишки до 80см. Нижнє стеблове листя довгасте, з хвилястими або зубчастими краями. У верхній частині стебла листя мало. Підземна частина - гіллясте кореневище з численними дрібними корінцями.

Суцвіття білої ромашки, як і у жовтої (доронікума) - одиночні кошики діаметром 6-7 см. Крайові квітки язичкові, білі, серединні - трубчасті, жовті. У махрових сортів королиці язичкові квітки розташовані в кілька рядів. Цвітіння починається наприкінці травня, триває довго, якщо вчасно видаляти кошики, що відцвітають, то до півтора місяців.

Садових сортів білої ромашки виведено багато, серед них є великоквіткові, з діаметром суцвіття до 14см в діаметрі, багато сортів з махровими та напівмахровими кошиками. Махрові ромашки вимагають турботи та уваги, іноді не витримують морозних зим.

Найпопулярніший гібрид Leucanthemum × superbum - квітуча трав’яниста багаторічна рослина з класичним виглядом ромашки з білими пелюстками (променевими квітками) навколо жовтого диска, подібна до королиці звичайної, але більша.

Він виник як гібрид, виведений в 1890 році американським садівником Лютером Бербанком з ряду ромашок. Спочатку він схрестив Leucanthemum vulgare з Leucanthemum maximum; цей подвійний гібрид сам був схрещений з Leucanthemum lakustre. Отриманий потрійний гібрид Leucanthemum був схрещений з Nipponanthemum nipponicum, створивши міжродове схрещування видів з трьох континентів.Для багатьох ця ромашка залишається улюбленою садовою рослиною.

Використання білої ромашки (королиці) у садовому дизайні

Біла ромашка здавна широко використовується в квітниках. Білі суцвіття чудово поєднуються практично з усіма садовими квітами. Високорослі, великоквіткові сорти висаджують однорідними групами. Середньорослі та низькі використовують як бордюрні рослини.

Біла ромашка незамінна у садах стилю кантрі. Разом з маками, запашним горошком, календулою, люпином, дзвіночками ця квітка створює атмосферу затишного сільського садка.

Королиця часто входить у суміші для декоративного (мавританського) газону. Білі ромашки добре виглядають серед зеленої трави та в суміші з іншими луговими квітами. Ромашка довго стоїть у вазі, зберігаючи свіжість та чарівність, її часто використовую у квіткових композиціях.

Поради щодо вирощування білої ромашки (королиці)

Освітлення та посадка. Ромашка віддає перевагу відкритим, сонячним ділянкам без застою води. Садові сорти з великими квітками висаджують на добре освітлених місцях, королиця звичайна набагато витриваліша - може рости і в півтіні. Висаджують рослини приблизно на відстані 30-40см одна від одної, з таким розрахунком, що кущ буде поступово розростатися в ширину. На одному місці ромашки ростуть 5-7 років, але з часом рослина сильно загущується та її бажано омолоджувати.

Грунт. Для посадки вибирають місце з пухким, добре удобреним ґрунтом. Погано росте на піщаному ґрунті, застою води теж не переносить.

Полив. У посушливе літо корисно поливати. При нестачі вологи квітки дрібні, цвітіння швидко припиняється.

Зимівля. Королиця морозостійка рослина, холодні зими легко переносить. Чутливими до морозів можуть виявитися тільки великоквіткові та махрові сорти ромашки, тому на зиму їх вкривають сухим листям, соломою або сухим торфом.

Розмноження. Розмножують багаторічну ромашку розподілом кущів та насінням. Насіння дозріває в серпні і здатне розмножуватися самосівом. Схожість насіння хороша. Часто їх висівають під зиму в ґрунт, або навесні відразу на постійне місце. Махрові сорти і різноманітні гібриди при розмноженні насінням не повторюють всластивості материнських рослин.

При розмноженні поділом куща, рослину викопують і ділять кореневище на відрізки з розетками листя. Якщо відламуються розетки без коріння, їх теж можна посадити, у вологому ґрунті вони добре вкорінюються. Найкращий час для поділу та пересадки – весна.