Хоста - найпопулярніша тінелюбна рослина
Хоста (Hosta) або функія – багаторічна рослина з пишною шапкою великого листя на довгих черешках і ніжними дзвінковими квітками, відноситься до родини Холодкові (Asparagaceae). Батьківщина хости - Китай, Японія. На батьківщині вона використовується як харчова, лікарська та декоративна рослина.
У декоративному квітникарстві хоста цінується, перш за все, як тіньовитривала морозостійка рослина. Існує безліч різноманітних сортів хост. Рослини різняться за забарвленням листя і за розмірами, - є велетні висотою до 120 см (Devon Giant), зустрічаються і малюки не вище 5 см (Tiny Tears).
Колір, розмір та форма листя залежать від сорту рослини. Як правило, вони блискучі, ланцетоподібні. В окремих сортів - зморщені чи хвилясті. Крім звичайного для рослин зеленого кольору, листя хости можуть мати блакитно-сизе, салатне, жовте, строкате забарвлення. Бувають сорти зі смужками або каймою світного кольору.
Квітоноси прямостоячі довгі, майже без листя, в окремих сортів бувають до 120 см . Квіти лійчасті або дзвонові білого або світло-лілового кольору, зібрані в суцвіття китицю. Цвіте у липні-серпні.
Хоста стійка до заморозків, невибаглива, може рости на неосвітлених сонцем ділянках і дуже декоративна. Вона сильно розростається і становить великий інтерес, як ґрунтопокривна рослина. Одна хоста може поширитись на цілий метр завширшки.
Використання в дизайні
Гарне листя і квітки дозволяють використовувати хосту в будь-яких композиціях саду: як декоративнолистих, так і квіткових. Рослина широко застосовується у декоративному садівництві під час створення клумб, рабаток, бордюрів. Деякі великі види з білими дзвіночками квіток прекрасні солітери.
Хости зберігають декоративність весь сезон, з ранньої весни до морозів, і просто незамінні для напівтінистих і тінистих куточків саду. Їх висаджують як килимові посадки під деревами, де навіть трава без сонячного світла погано росте. Тіневитривалість дозволяє з успіхом вирощувати їх у найтемніших куточках саду. Тут можна створити гарну композицію з одних лише хост з листям різної форми та забарвлення.
Низькорослі сорти годяться для бордюру. Хостами часто декорують у саду високі стебла рослин, що мають малопривабливе листя.
Чудово виглядають хости біля водоймища і серед каміння в альпінарії. Навколо хост часто садять ранньоквітучі цибулинні рослини: коли вони відцвітають, то листя хости, що відростає пізніше, маскує їх відмираючу зелень.
На відкритих, протягом усього дня освітлених сонцем місцях, краще використовувати хости зі строкатим листям, вони більш пристосовані до яскравого освітлення.
Умови вирощування та догляд за хостою (функією)
Розміщення. Невимогливу до освітлення рослину можна посадити і на сонці, але краще вона росте в тіні. Строкаті сорти краще висаджувати на сонячних ділянках або в півтіні.
Грунт і посадка. Хоста невимоглива до ґрунту рослина. Краще росте на зволоженому родючому ґрунті.
Полив. Віддає перевагу вологим місцям. Добре росте біля водойм. На сухих, сонячних місцях кінчики листя підсихають, рослина втрачає декоративний вигляд.
Зимівля. Морозостійка рослина. Жодного догляду не вимагає.
Розмноження. Розмножуються хости поділом куща, рідше – живцюванням та насінням. Семирічні кущі вже можна використовувати для поділу. Від одного куща можна отримати 10-15 нових відростків саджанців. Строкатолисті сорти розмножують зеленими живцями. Живці потрібно зрізати з молодих бічних, пагонів, що легко відокремлюються, з невеликим шматком кореня. Живцювання проводиться у травні – червні. Живці висаджуються на клумбах відкритого ґрунту. Для зменшення випаровування вологи листя потрібно злегка обрізати.
Клумби з живцями необхідно захистити від впливу прямих сонячних променів і щодня рясно поливати. Укорінення відбувається через три тижні. Наступного року навесні молоді кущики висаджують на постійне місце. Можна розмножувати і насінням, яке висівають перед першими заморозками або навесні, після того, як грунт прогріється.
Що ще посадити в тіні: