Анемона, або Вітряниця
Анемона (Anemone), або Вітряниця- рід багаторічних трав'янистих рослин родини Жовтецеві (Ranunculaceae). За деякими даними, цей рід налічує близько 170 видів, але ботанічна класифікація в різних джерелах може відрізнятися - багато видів Простріл і Печіночниця теж сюди включають. Сучасна наукова назва Anemone утворена від грецького слова "вітер". Можливо, така назва дана рослині через її чутливість до вітру - навіть при найлегшому вітерці пелюстки квітів починають тремтіти, а квітки розгойдуватися на довгих квітконосах.
У дикій природі анемони ростуть по всій Північній півкулі, за винятком тропіків. Навіть у арктичній зоні зустрічаються деякі види. Більшість видів росте в лісах під покровом дерев, на узліссях та по берегах струмків. Також є і лугові, і гірські вітряниці.
У культурі Японії та Китаю анемона відома з 17 століття, там створено багато садових сортів, які привезли до Європи лише на початку 20 століття. У європейських країнах також були популярні ці квіти, але сорти створювалися на основі місцевих видів – анемони корончастої, лісової, ніжної.
Анемони це бульбові або кореневищні трав'янисті багаторічники від 10 см до 80 см заввишки. Листя у них пальчасто-розсічене або роздільне, часто зібране в розетку. Квітки поодинокі або в малоквіткових суцвіттях зонтиках. Забарвлення квіток яскраве, біле, рожеве, червоне, блакитне, синє або жовте. Деякі види цвітуть навесні, але є літні та осінні анемони.
Багато садівників вважають анемони абсолютно безпроблемними рослинами, які не вимагають практично ніякого догляду. Але є й інша думка – це примхливі квіти, які важко виростити з насіння, а ще важче зберегти наступного року, незважаючи на те, що в природі це багаторічник. Як же правильно доглядати анемони? Це багато в чому залежить від того, до якої групи належать ваші квіти.
Основні види та їх особливості
Серед садівників усі анемони прийнято розділяти групи:
- За часом цвітіння – осінньоквітучі і ті, що цвітуть навесні або на початку літа.
- По підземній частині – бульбові та кореневищні.
Осінні анемони прийнято виділяти в окрему групу. Це:
- Анемона гібридна (Anemone hybrida)
- Анемона хубейська (Anemone hupehensis)
- Анемона повстяна (Anemone tomentosa)
- Анемона японська (Anemone japonica)
Всі інші цвітуть навесні або на початку літа в залежності від виду та кліматичних умов.
Виділяють також групи в залежності від їх кореневих систем. Це важливо розуміти при виборі місця для посадки, догляду та розмноження.
- Лісові рослини з довгими членистими кореневищами та одиночними квітками. Цвітуть весною, влітку листя відмирає. Найпоширеніші - Анемона дібровна (Anemone nemorosa), Анемона алтайська (Anemone altaica), Анемона лютична (Anemone ranunculoides), Анемона уральська (Anеmone uralensis).
- Анемони з бульбоподібними кореневищами, квітки поодинокі. Це Анемона корончаста (Anemone coronaria), Анемона ніжна (Anemone blanda).
- Анемони з потужною кореневою системою, здатною утворювати кореневі відростки-дітки. Ці анемони листя не втрачають, вегетують весь сезон, найпростіші у догляді. Це Анемона лісова (Anemone sylvestris), Анемона вілчаста (Anemone dichotoma).
В якості садових рослин більшість із нас вирощують сорти та гібриди, отримані в результаті селекційної роботи. Махрові анемони, великоквіткові рослини всіляких забарвлень - все це розмаїття має свої особливості вирощування, але в основі їх завжди природні види. Так більшість бульбових сортів з яскравими червоними, синіми і бузковими квітками з великими пелюстками походять від корончастої анемони, а ніжні ромашки з дрібними пелюстками - від анемони ніжної.
У садових магазинах найчастіше можна зустріти саме бульбові анемони. Їх простіше продавати, зберігати та пересилати. Бульби маленькі, зморщені і непоказні, часом важко повірити, що з них виросте красива рослина. Час цвітіння бульбових анемон залежить від того, коли їх висадили у ґрунт – можуть цвісти влітку і навіть восени при пізній посадці. Якщо зимують у ґрунті – цвітуть навесні.
Вирощувати та розмножувати найпростіше кореневищні анемони, вони невибагливі – анемона лісова, наприклад.
Використання анемони (вітряниці) у ландшафтному дизайні
Весняні тенелюбні анемони висаджують групами в тіні дерев. Вони здатні розростатися, створюючи справжній килим з різьблених листочків з ніжними квітками, що гойдаються над ними. Білі квітки лісової анемони чудово виглядають у затіненій зоні на фоні папороті або хост.
У квітнику ранні сорти анемон добре ростуть у компанії весняних цибулинних – тюльпанів, нарцисів, мускарі, а ті, що розквітають ближче до літа, можна посадити з астильбами, ірисами.
Осінні анемони стануть прикрасою будь-якого квітника. Дуже гарні поєднання з декоративними травами, рудбекіями, айстрами, аконітами. Єдине обмеження: у сусіди до анемон потрібно підбирати рослини, які не страждатимуть від її активного розростання в усі сторони. У осінніх анемон красиве, декоративне весь сезон листя, тому вони можуть бути вдалим фоном для інших квітів.
Добре поєднуються осінні анемони з декоративними злаками та травами.
Поради щодо догляду за анемоною (вітряницею)
Місце та посадка. Це найважливіше питання, від якого залежить чи вітряниці зростатимуть у вашому саду без проблем. Усі анемони можна розділити на:
- Тінелюбні, що добре ростуть лише в тіні, в природі вони ростуть у лісах. Це анемони алтайська, амурська, дібровна, лютична, удинська. Вони цвітуть провесною, потім, ближче до початку літа листя у них відмирає. На сонці ці види гинуть від спеки, тому краще посадити їх під деревами або з північного боку будівлі.
- Тіньовитривалі, можуть рости і в тіні і на сонці, але півтінь для них підходить ідеально. Це анемони гібридна, вільчаста, канадська, лісова. У природі вони ростуть на лісових галявинах і узліссях.
- Світлолюбні, це анемони з районів Середземномор'я: вітряниці апеннінська, кавказька, корончаста, ніжна, нарцисоцвіткова. Найкраще їх вирощувати на південних, світлих схилах.
У тому випадку, якщо ви не знаєте, яку анемону ви купили, є універсальна порада – посадити її в півтіні, в пухкий ґрунт нейтральної кислотності.
Полив. Всі види анемон добре ростуть на зволожених ділянках, але обов'язково з хорошим дренажем. Погано переносять застійне зволоження.
Довгі періоди дощів або весняні відлиги із застоєм холодної води найгірше переносять бульбові вітряниці: корончаста, апеннінська, кавказька та ніжна. Їх краще вирощувати на схилі, де вода не застоюється. Зате невелику посуху вони можуть пережити без шкоди.
Добре переносять тимчасову нестачу вологи анемони лісова та довговолоса.
Грунт. Грунт повинен бути пухким, родючим. По кислотності - нормальна або слабокисла земля підходить всім анемонам, крім апеннінської та корончастої. Ці види віддають перевагу лужним грунтам, але і при нормальній кислотності ростуть добре. Для них корисно внести в ґрунт перед посадкою деревну золу.
Ветрениця лісова невибаглива, росте на будь-яких ґрунтах.
Зимівля. Більшість описаних видів чудово ростуть і розвиваються у помірному кліматі практично без укриття. Анемона корончаста примхливіша, виведені на її основі садові сорти теж можуть не перенести сувору зиму. Їх краще перенести в горщику в підвал на зимівлю або вкрити торфом і опалим листям.
Занадто холодні зими небезпечні тільки для корончастої анемони, для зберігання її бульби викопують, просушують, а потім укладають одним шаром в ящики і зберігають взимку при 3-5 °С. Перед посадкою, особливо після зберігання, бульби добу намочують у теплій воді. Глибина посадки 5 см.
Пересадка та розмноження. Найпростіше пересаджувати і ділити навесні анемони, що дають кореневі нащадки. Це вітряниця лісова, гібридна, канадська. Провесною, коли з'являються паростки, кущики ділять і розсаджують.
Всі анемони, у яких відмирає листя після цвітіння, найкраще поділити і пересадити після закінчення цвітіння. Частину кореневища з брунькою росту відокремлюють і пересаджують, глибина посадки 2-5 см. Вони добре приживаються.
Бульбові анемони ділять після закінчення цвітіння та підсихання листя. Якщо клімат ваш досить теплий, то їх просто ділять і розсаджують у пухкий ґрунт на нове місце. У холодному кліматі підсушують та укладають на зимове зберігання.
Насінням розмножувати анемони важко, насіння має бути свіжим, відсоток схожості насіння анемони досить низький – не більше 25%.
Хвороби та шкідники. Анемона уражається листовою нематодою. При цьому на листі з'являються жовтувато-коричневі плями, які пізніше темніють. При сильному зараженні рослина гине. Сильно уражені рослини краще знищити, замінитиу цьому місці ґрунт та висадити інші види.