Арабіс, або Різуха

Арабіс (Arabis), або Різуха - ґрунтопокривна рослина сімейства Капустяні. Рід включає понад 100 видів однорічних та багаторічних рослин, поширених у Європі, Азії та Південній Америці. У природних умовах арабіси найчастіше зустрічаються на кам'янистих гірських схилах, на піщаних відкосах.

Пагони у більшості видів стеляться, легко укорінюються при зіткненні з ґрунтом, утворюючи густі куртини. Розростаються швидко на пухкому ґрунті, займаючи все більше простору на квітнику.

Рід Арабіс поєднує однорічні або багаторічні рослини зі сланкими стеблами. Листя цілісні, опушені, зелені або сірувато-зелені. Є форми зі світлою облямівкою по краю листка і з строкатим листям. Квітки маленькі, до 1,5 см в діаметрі, зібрані в суцвіття. За забарвленням вони найчастіше білі або ніжно-рожеві, є сорти з ліловими, пурпуровими пелюстками.

Арабісальпійський (Arabis alpine) - низькоросла рослина, утворює досить щільні куртини сланких пагонів, довжина їх може досягати 30см, вони пускають корінці в місцях зіткнення з грунтом. У природі росте в зонах холодного та помірного клімату, а також високо у горах. Цвіте наприкінці весни чи початку літа білими чи рожевими квітками. Так як у садівництві цей вид відомий більше 200 років, то існує безліч різноманітних його форм та сортів.

Арабіс кавказький (Arabis caucasica) росте в горах Кавказу та Криму, зустрічається в гірських районах Середньої Азії та в Середземномор'ї. Від арабісу альпійського відрізняється більш опушеним листям. Листя невелике, довгасте, зубчасте по краю, сіро-зелене. Квітки до 1,5 см у діаметрі, білі, зібрані в суцвіття-китиці. Цвіте довго, близько місяця. Цвітіння настає зазвичай наприкінці весни чи початку літа. Відомі сорти з пурпурно-рожевими та світло-рожевими великими квітками. Добре росте у півтіні.

Використання арабісу (різухи) в ландшафтному дизайні

Арабіс – одна з найкращих рослин для альпійських гірок, плоских рокаріїв та заповнення порожніх місць у квітнику. Особливо гарні в цьому плані сорти зі строкатим листям і білими квітками. Вони ідеально поєднуються практично з усіма видами рослин, відтінюючи як яскраві відтінки квіток, так і темну зелень. Арабіс у квітнику створює ефектні поєднання великих та дрібних квітів. Його здавна використовували як заповнюючу рослину в квітниках з тюльпанами, нарцисами та іншими весняними цибулинними.

Корисний арабіс у бордюрах і міксбордерах. Весняний квітник, заповнений сортами з різними відтінками квітів і листя радує око своєю свіжістю і практично не вимагає жодного догляду з ранньої весни майже до середини літа.

Різуха також стане в нагоді, якщо потрібно заповнити порожнини між камінням підпірної стінки, рослина добре зміцнює схили, мало страждаючи від нестачі вологи. Низькорослий арабіс альпійський часто висаджують у внутрішньому дворику між плитами вимощення, уздовж садових доріжок та сходів.

Поради з вирощування арабісу (різухи)

Місце та освітлення. Арабіс добре росте на сонці та в півтіні. На сонячному місці куртина виходить компактнішою, покривається щільним килимом квіток. У півтіні – більш розріджена, але цвітіння триватиме довше. Кущики висаджують на відстані 30-35 см один від одного.

Грунт. Не любить сирих та заболочених місць, добре росте на сипких піщаних ґрунтах. Взимку арабіси часто пропадають не від морозів, а від застою талих вод. Якщо ділянка перезволожена, то найкращим варіантом посадки вважають схил, альпійську гірку або високу клумбу.

Обрізка. Арабіси швидко розростаються в сторони і можуть заглушувати рослини, що ростуть поруч, тому їх часто після цвітіння обрізають. Вкорочують також і довгі пагони, що йдуть у сторони, що сприяє кущистості і покращує цвітіння наступного року.

Пересадка. Сенсу у пересадці цілої великої куртини немає. Якщо потрібно перемістити арабіс на інше місце, то найкраще поділити кущ на частини. Особливо й намагатися не доводиться – він сам розпадається. Невеликі поділки краще приживаються та швидко розростаються до колишніх розмірів куртини.

Розмноження. Арабіси розмножуються насінням та поділом куща. Гібридні форми - поділом куща та живцями.

Куплене насіння висівають навесні або під зиму, сіянці зацвітають на другий рік.

Набагато простіше розмножувати поділом куща. Так як пагони арабісу легко вкорінюються, то для розмноження достатньо не обрізати їх після цвітіння, а розкласти їх по землі і трохи притиснути до ґрунту. Потім укорінені частини пересаджують на нове місце. Поділ проводять навесні чи ранньої осені.

Живцями розмножувати теж досить просто. При обрізанні беруть частини пагонів завдовжки 6-8 см. Нижні 2-3 листи видаляють і під кутом висаджують у грядки. Грядки повинні бути затінені і ґрунт потрібно регулярно зволожувати. Через 2-3 тижні можна помітити зростання молодих рослин.