Бругмансія (Ангельські труби)

Бругмансія останнім часом стала дуже популярною садовою рослиною. Незважаючи на її теплолюбність, все більше любителів квітів та шанувальників незвичайних рослин звертають на неї увагу. Чим приваблива бругмансія?

Бругмансія (Brugmansia) – рід сімейства Пасльонові (Solanaceae), у природі вона широко поширена у тропіках та субтропіках Південної Америки. Її зарості можна зустріти в Аргентині, Бразилії, Еквадорі. Найчастіше це невеликі дерева чи чагарники.

Раніше представники цього роду належали до роду Датура (Дурман), потім були виділені в окремий рід. Як і дурман, усі частини бругмансії містять небезпечні для здоров'я алкалоїди.

В якості декоративної рослини в садах вирощують Бругмансію деревоподібну (Brugmansia candida). Називають її по-різному: дурманове дерево, дурман, ангельські труби.

Бругмансія любить тепло, вона не витримує заморозків, але, незважаючи на це, її вирощують багато квітникарів і досягають значних успіхів навіть у холодних північних районах. Цінується рослина «Ангельські труби» за чудове рясне цвітіння, сильний аромат, швидкий ріст і, як не дивно, невибагливість. А в садах Південної Європи вона цвіте майже цілий рік.

Бругмансія здатна досягати 3-4 метрів заввишки у теплому кліматі, у нас вона зазвичай буває 1,5-2 метри. Пагони її ростуть швидко, згодом покриваючись корою. Листя овальне, черешкове, з гладкими або зубчастими краями (зубчасті на верхньому ярусі куща) і помітними жилками.

Численні коріння «Ангельських труб» створюють у поверхні здерев'янілий шар, який важко розділити при пересадці. Її коріння також проникає глибоко в ґрунт, забезпечуючи рослину вологою з глибших шарів.

Головна чарівність бругмансії в її квітках-дзвіночках, що звисают донизу. Вони великі, досягають у довжину 20-35 см, діаметр їх до 15см, забарвлення біле, рожеве, жовто-оранжеве. Є махрові форми. Квіти повністю розкриваються надвечір, при цьому аромат їх посилюється. Цвітіння в нашому кліматі починається досить пізно, наприкінці літа або восени, після того, як пагони виростуть досить великими і почнуть розгалужуватися. Квіток багато, на великому кущику може бути кілька сотень бутонів.

Використання бругмансії у ландшафтному дизайні

Велику рослину з красивими квітками зазвичай використовують як солітер або центр квіткової композиції. Висаджують бругмансію часто серед зеленого газону, на відкритому місці, залишаючи навколо простір для того, щоб можна було з деякої відстані помилуватися її цвітінням.

Для північних садів екзотична бругмансія це радше кімнатна рослина, ніж садова. Так як лимонні та апельсинові дерева її часто виносять на терасу тільки на літо, залишаючи в горщику до холодів.

Поради щодо вирощування бругмансії

Освітленість. Бругмансія світлолюбна рослина. Її краще висадити на добре освітленій ділянці. Іноді можна зустріти рекомендації тримати її у півтіні, але ці рекомендації більше підходять для південних областей. Неяскраве північне сонце має освітлювати кущик більшу частину дня. Іноді на сонячному місці квіти бліді, рослина росте повільно. Причина не в надмірному сонці, а в нестачі вологи у верхньому шарі ґрунту.

Грунт. Грунт повинен бути родючим і вологоємним. Росте бругмансія швидко, поглинаючи з ґрунту багато поживних речовин та вологи. Кислотність особливого значення не має.

Добриво. Запорукою рясного цвітіння є внесення добрив (переважний нітрат амонію).

Обрізка. Обрізку роблять за необхідності. Видаляють хворі та слабкі пагони. Видаляють також пасинки (пагони, що з'являються з листової пазухи). Не можна видаляти Y-подібні розгалужені пагони, оскільки на них утворюються квітконоси.

Розмноження. Розмножити бругмансію можна насінням, живцями та поділом материнського куща. При розмноженні насінням сортові ознаки можуть не успадковуватися. Крім того, чекати на цвітіння доведеться довго, іноді кілька років.

Найпростіше розмножувати живцями або поділом куща. Для живцювання беруть розгалужені пагони з верхньої частини крони довжиною 15-25 см, які мають точку росту. Вони можуть цвісти незабаром після того, як з'явиться коріння. Також можна використовувати бічні живці, але цвісти вони почнуть пізніше, коли визріють.

У живців видаляють нижнє листя, ставлять їх у воду і розташовують у теплому та світлому місці. Корисно додати у воду 1-2 таблетки активованого вугілля. Поміщені у воду живці швидко дають коріння, вони з'являються вже через один-два тижні. Потім їх пересаджують в окремі горщики з легким субстратом (2 частини торфу, 1 частина піску та 1 частина перліту). Спочатку живці необхідно щодня обприскувати і тримати в теплому приміщенні.

При поділі куща потрібно лопатою розділити верхню частину куща, що затверділа. Поділки можна посадити в горщики і тримати до весни.

Зимівля. Відсутність морозних зим дозволяє зберігати бругмансії у ґрунті. Пагони, що не здерев'яніли, взимку пропадають, але нова поросль з коренів з'являється навесні і до кінця літа спостерігається цвітіння.

Більш холодний клімат вимагає зимівлі у приміщенні. Рослини в діжках чи великих горщиках переносять до будинку, коли вночі температура опускається до +7 градусів. Садові кущі восени викопують, часто ділять на невеликі частини та пересаджують у контейнери. На зимівлю краще поставити їх у світле, прохолодне приміщення, тримати при мінімальному поливі, щоб земля була трохи волога.

При неможливості створити описані вище умови бругмансію можна зберігати в темному підвалі за температури +5÷8°С. При цьому не можна доводити землю до сухості.

Особливості вирощування в холодному кліматі. Цікавий спосіб вирощування застосовуют у холодному кліматі. Бругмансію, вирощену з живця або насіння, перший рік тримають у контейнері, найкраще в саду або на веранді. Вона зацвітає до осені, якщо морози настають рано, то не цвіте. Горщик із рослиною при настанні похолодання переносять у прохолодне місце – на закриту веранду, в оранжерею, рідше тримають у будинку.

Навесні, коли мине час заморозків, бругмансію виносять у сад і перевалюють у яму або прикопують у ґрунт так, щоб коріння могло прорости через отвори в горщику. У цьому випадку цвітіння настає на початку літа і продовжується до осені. Знову перенести кущ у будинок восени зазвичай неможливо через його розміри, тому наприкінці літа слід подбати про вкорінення нових живців.