Білоцвіт. Поради щодо вирощування.

Білоцвіт (Leucojum), як і підсніжник (галантус), відноситься до сімейства амарилісових. Поширена у Європі рослина. Зростає також у Туреччині, Ірані. Рід поєднує близько 10 видів трав'янистих багаторічних цибулинних рослин, що квітнуть навесні, влітку або восени.

Зазвичай вирощують у садах білоцвіт весняний. Листя у нього лінійне, ременевидне. Квітки - білі пониклі дзвіночки, із зеленою плямою на пелюстках. Бувають поодинокі або по кілька квіток у суцвіттях. Цибулини яйцеподібні, до 2 см у поперечнику, покриті коричневою або зеленою лускою.

Умови проростання пролісків і білоцвітів багато в чому схожі, але білоцвіт весняний віддає перевагу більш вологим місцям проживання: заливним полям, берегам річок. Білоцвіт осінній цвіте у вересні, росте в природі на сухих піщаних або кам'янистих грунтах.

Цибулини білоцвіту тепер спеціально вирощують у розплідниках Голландії та їх можна купити в магазинах або замовити через інтернет. Усі види білоцвіту невибагливі та майже не вимагають догляду, морозостійкі. Без пересадки можуть зростати одному місці протягом багатьох років. Розмножуються дочірніми цибулинками та насінням, які розсіюються самі.

Використання в дизайні

Білоцвіти використовують як декоративні красивоквітучі рослини: у групових посадках з ранньовесняними квітучими рослинами, в рабатках та для оформлення водойм, для зрізання в букети. Крім білоцвіту весняного є його не менш красиві родичі - білоцвіт літній і осінній білоцвіт. Їх часто висаджують разом і вони прикрашають сад із ранньої весни до осені.

Білоцвіти, особливо білоцвіт літній, — чудова прикраса для берегів струмків та невеликих ставків. Ці витончені рослини чудово підходять для альпінарію.

Умови вирощування та догляд за білоцвітом

Розміщення. Літні та осінні білоцвіти краще ростуть у півтіні. Весняні чудово ростуть і в тіні, і на добре освітлених місцях, - весняне сонце не надто яскраве під час їхнього раннього цвітіння. Для весняних білоцвітів надто сухий ґрунт влітку на сонячних місцях не бажаний, для них краще вологі місця біля водойм.

Покупка цибулин. При покупці цибулин треба обов'язково перевірити їхній стан. Вони повинні бути щільними та важкими, без ознак загнивання, пересохлі цибулини можуть виявитися нежиттєздатними.

Цибулини білоцвіту не переносять тривалого висушування. Краще не тримати їх на повітрі більше місяця, а якщо немає можливості посадити, то пересипати тирсою, стружками тощо і прибрати в пластиковий пакет з перфорацією. У такому вигляді вони зазвичай надходять у продаж та зберігаються 2-3 місяці. Найкращий час для купівлі та посадки цибулин - липень-вересень, коли рослини перебувають у спокої.

Грунт і посадка. Білоцвіти віддають перевагу багатим гумусом, добре дренованим, вологим грунтам біля чагарників і водойм, вони не люблять кислих грунтів. Пересадка білоцвіту потрібна через кожні 5-6 років.

Висаджують цибулини за загальним правилом: у пухкий ґрунт на глибину, рівну двом цибулинам, у важку садову землю - на глибину однієї. Але в будь-якому разі не міскіше ніж на 5 см. Якщо цибулини розміщені в землі неглибоко, то вони дрібнішають, але активно утворюють дітки, а при глибокій посадці стають крупнішими

Полив. Під час активного зростання білоцвітник споживає багато води. Весною її цілком достатньо, але якщо зима малосніжна або весна посушлива, потрібно додатковий полив. Білоцвіти, як і майже всі цибулинні, досить стійкі до посухи, вони не загинуть, але виростуть невисокими.

Зимівля. Білоцвіти морозостійкі рослини.

Розмноження. Розмножується білоцвіт дочірніми цибулинами та насінням. Зазвичай за сезон утворюються 1-2 цибулини. Прискорити розмноження можна, якщо посадити материнську цибулину неглибоко, під поверхнею. Тоді вона виходить дрібна, але із численними дітками.

Насіння білоцвітника висівають відразу після збору, вони гинуть при тривалому зберіганні. Зацвітають сіянці на 6-7 рік.