Мускарі або "мишачий гіацинт"

Мускарі (Muscari) – багаторічна цибулинна рослина із сімейства Спаржеві, близький родич гіацинту. У народі його називають «мишачий гіацинт» або «гадюча цибулька». Рід Мускарі включає близько 60 видів. У природі рослина зустрічається на лісових узліссях, серед чагарників, на схилах гір у Центральній та Південній Європі, Малій Азії, на Кавказі, у Криму, у Середземномор'ї.

З настанням весни ці крихітні рослини заповнюють весняні сади, захоплюючи витонченими суцвіттями. Здається, що квітки мускарі, всіх відтінків синього кольору, відображають блакит весняного неба.

Висота рослин буває в залежності від виду від 10 до 25 см. Листя у них вузьке лінійне, зеленого або світло-зеленого кольору. Суцвіття китиця, з квітками у вигляді крихітних дзвіночків із насиченим приємним ароматом. Квіток в одній китиці може бути кілька десятків. Забарвлення квіток мускарі зазвичай синє, але є види з білим, рожево-фіолетовим, ніжно-блакитним забарвленням. Цвітіння продовжується в середньому 3-4 тижні.

Цибулинки у мускарі невеликі, з тонкою світлою шкіркою, довгасті до 2 см у діаметрі. Дають багато дочірніх цибулин, які зацвітають уже за два роки.

Мускарі зовсім невибагливі садові квіти. Період вегетації у них невеликий, листя засихає незабаром після цвітіння. Догляд за цією цибулинною рослиною мінімальний.

Використання в дизайні. Мускарі - улюблена квітка багатьох квітникарів. Її розміщують у будь-якому куточку саду, вирощують в альпінаріях, у декоративних вазах. Вони надзвичайно добре виглядають у групових композиціях з іншими рослинами, які цвітуть рано навесні. Низькі витончені мускарі, як і сцили, підходящі рослини для бордюрів уздовж доріжок. Сині китички «мишачого гіацинту» чудово відтіняють ніжно-білі або жовті квітки нарцисів.

Дуже ефектні мускарі у багатоярусних композиціях. Як компаньйони їм ідеально підходять ранні тюльпани тих видів, що не вимагають щорічної пересадки. Дрібні мускарі заповнюють порожні місця між більшими рослинами. Їхні цибулинки розташовуються в ґрунті вище, ніж цибулини тюльпанів, і не заважають один одному. Після закінчення цвітіння на цьому місці можна посадити однорічні квіткові рослини.

Умови вирощування та догляд за мускарі

Розміщення. Мускарі, як і інші ранньовесняні цибулинні, цвітуть тоді, коли на деревах ще немає листя. Світла рослинам достатньо в будь-якому місці. Вегетаційний період у рослини короткий, коли повністю покриваються листям дерева та чагарники, цвітіння вже закінчується і листя у цибулин теж швидко засохне.

На одному місці мускарі можна вирощувати протягом кількох років, тому посадки планують там, де не потрібно щороку глибоко перекопувати землю. Цибулини краще не турбувати, висадити по краю доріжок або поруч із багаторічниками, наприклад.

Грунт і посадка. Грунт для мускарі повинен бути пухкий, досить сухий, без застою води. На родючому ґрунті цибулини мускарі більші.

Великі цибулинки садять на глибину близько 5 см на відстані 5-10 см один від одного, дрібні - на глибину 3 см.

Полив. Лише на початку вегетації цибулини мускарі потребують вологи, але зазвичай у цей час грунт ще насичений водою після танення снігу. Період спокою має бути сухим або помірно вологим.

Зимівля. У європейській частині мускарі чудово зимують у ґрунті без жодного укриття. Іноді квітники вкривають сухим листям, але більше для захисту інших цибулинних рослин.

Розмноження. Мускарі легко розмножуються цибулинками та насінням. Насіння утворюється на нижніх рядах квіточок, рослини легко розмножуються самосівом, але цілеспрямоване насіннєве розмноження застосовується рідко.

Мускарі швидко дають велику кількість дочірніх цибулин, тому у такий спосіб розмножувати їх набагато простіше. Раз на 3-4 роки сімейства викопують і розсаджують на нове місце.