Самшит або буксус

Самшит або буксус (buxus) – популярний у декоративному садівництві невисокий вічнозелений чагарник. Він повільно росте, чудово кущиться і добре переносить стрижку. Це одна з найкращих рослин для формування садових фігур, бордюрів та живих огорож.

Самшит, або буксус (buxus) відноситься до родини Самшитові. Рід поєднує близько 30 видів, у садівництві використовують Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens). У природних умовах його можна зустріти практично скрізь у країнах Середземномор'я, часто його зарості зустрічаються в Південно-Східній Азії.

У старовинних віруваннях багатьох народів буксус вважався оберегом, захистом від злих духів та помічником у виконанні заповітних бажань.

Самшит широко використовується у декоративному садівництві. Його цінність і популярність обумовлена красою та нескладним доглядом. Густа крона, блискуче листя, здатність рости на добре освітлених місцях і в тіні – ось основні переваги цього чагарника.

Крім усього іншого, самшит чудово переносить обрізку. Це одна з кращих рослин для формування куль та інших зелених фігур, часом дуже химерних. Зростає буксус повільно, тому створена за допомогою стрижки фігура довго зберігає свою форму, не вимагаючи занадто частого коригування. Самшити в парках можуть досягати віку до 500 років, зберігаючи свою декоративність.

Пагони самшиту добре розгалужуються, вони прямі, 4-гранні, вкриті густим листям. Старі рослини мають стовбур, деревина дуже щільна, тоне у воді.

Листя блискучі, темно-зелені зверху, світло-зелені знизу. Довжина листя 2-3 см, черешки дуже короткі, листя практично сидячі. Є декоративні форми з різноманітним забарвленням листя - золотисті, облямовані, ряболисті.

Квітки дрібні, зелені. Вони одностатеві – одні квітки є маточками, інші – тичинками.

Всі частини рослини і особливо листя отруйні! Листя має специфічний запах, якщо його потерти.

Використання самшиту в ландшафтному дизайні

Самшит набув значного поширення в озелененні Європейських країн, міських парків півдня Росії, по всій території України, на Кавказі.

Найчастіше в ландшафтному дизайні самшит використовують для створення бордюрів та невисоких живих огорож. Ним облямовують клумби та доріжки. Самшит для бордюрів одна з найкращих вічнозелених рослин, він росте повільно, роками зберігаючи свою декоративність.

У парках із кущів формують топіарні фігури, іноді прості - конуси, кулі, іноді химерні – екзотичних тварин, арки, парасольки, спіралі. Приклади таких химерних фігур можна зустріти в садах замку Маркізьяк. Технології вирощування і стрижки таких кущів різні, для садівників-початківців рекомендують вирощувати топіари в каркасі. Каркаси з дроту можна купити у садових центрах та висадити кущ усередині. Стрижка проводиться поверх каркасу. Спочатку така конструкція не надто приваблива, але згодом густі пагони повністю заповнюють її, приховуючи каркас.

У країнах із холодними зимами самшит висаджують у контейнери, формуючи крону у вигляді кулі. На зимівлю такі рослини переміщують у холодні теплиці.

Поради щодо вирощування самшиту (буксуса)

Місце та освітлення. Найкраще місце для самшиту півтінь, в зонах помірного клімату добре росте на сонячних місцях. У садах його бажано висаджувати у захищених від вітрів місцях, можна на південних схилах чи під захистом інших чагарників.

Професіонали рекомендують вибрати місце, захищене від вітрів та яскравого сонця взимку, ці фактори несприятливі для зимівлі самшиту.

Покупка саджанців. Самшит росте повільно, тому багато хто прагне купити готові рослини для оформлення свого саду. При покупці краще брати рослини в контейнері, кущисті. Слід також звернути увагу на колір листя: воно має бути зеленим, екземпляри з пожовклим листям не брати.

Грунт. Буксус до ґрунтів невимогливий, на поживних ґрунтах дає більший приріст, може довго рости на одному місці без добрив та пересадки. Віддає перевагу вапняним грунтам.

Посадка. На постійне місце самшит висаджувати краще навесні. За літо кущики встигають добре укорінитися, набрати поживних речовин та вологи перед зимівлею. Якщо куплена рослина в контейнері, то можна її посадити і влітку, не руйнуючи земляної грудки і регулярно поливаючи. Осінні посадки можуть пошкоджуватись морозами, можна садити у вересні, а пізніше – ризиковано, якщо зима настане рано.

Обрізка. Обрізають переважно молоді пагони і зовсім небагато, щоб надати форму. Самшит росте дуже повільно, тому потрібне лише легке коригування крони. Старі рослини потребують обрізки тільки тоді, коли рослина зовсім втратила форму. У м'якому кліматі самшитові фігури вперше підстригають у квітні, у холоднішому – у травні. Восени – за потребою.

Самшит можна виростити і у вигляді штамбового деревця. Спочатку вибирають рослини, які мають сильний центральний пагін, зрізають усі бічні пагони, залишаючи їх тільки на верхівці. Верхівкові теж коротшають для гарного розгалуження. З часом сформується симпатична кулька на невисокій ніжці.

Зимівля. Самшит досить зимостійка рослина. Добре переносить зиму в районах, де стійкий сніговий покрив.

Найбільша проблема не морози, а відсутність снігу. Якщо кущі всю зиму потопають у снігу, вони перезимують без втрат. А от якщо зима з відлигами і морозами, що чергуються, то це згубно для самшиту. Його наземна частина прокидається і починає рости з першим сонцем, а коренева частина в цей час ще в спокої в мерзлій холодній землі. В результаті листя та пагони засихають без необхідних поживних речовин та вологи. А якщо ще й вітряні дні стоять, процес може стати незворотним для всієї рослини.

Саме тому набагато краще переносять зимові холоди самшити, що ростуть у тінистих місцях, серед більш високих чагарників, а також з північно-східного або північно-західного боку будівель, куди взимку сонце не заглядає.

Укриття самшитів на зиму. Цінні старі рослини, сформовані як фігури, на зиму краще вкривати, не розраховуючи на сприятливі природні умови. Грунт під кущами мульчують торфом або хвойними голками. Сухе листя можна застосовувати тільки там, де зими стійко морозні і немає ризику, що в теплі періоди відлиг листя почне пріти.

З настанням стійких морозів до -10С садові фігури із самшиту вкривають пластиковими або дерев'яними ящиками з отворами для вентиляції. Металеві бочки або контейнери не слід використовувати - наприкінці весни вони дуже нагріваються на сонці і провокують передчасне зростання самшитів.

Якщо рослини сформовані у вигляді штамба або складної форми, що не має каркасу, то обов'язково використовувати опори для захисту від важкого мокрого снігу, здатного зламати кущ.

Бордюри із самшиту можна закривати в 2-3 шари нетканим матеріалом або мішковиною, якщо зима безсніжна. Якщо снігу багато і весна повільно входить у свої права, можна не поспішати з розчищенням кущів. Але якщо різко потепліло, то сніг краще прибрати, щоб ґрунт швидше відтанув.

Розмноження. У природі буксус розмножується насінням. У культурі розмножують молодими живцями влітку та восени. Вкорінюються самшит непогано, приживаються 70-80% всіх живців. Для успішного укорінення вони повинні трохи здерев'яніти біля основи, що буває у середині літа.

Довжина живців 5-10 см, або приблизно 2-3 міжвузля. На живці залишають два верхні листи, нижні видаляють. Живці висаджуються в пухкий субстрат, який включає садову землю і торф, в поєднанні 1:1. Після цього живці накривають плівкою чи банками. При регулярному щоденному поливі укорінення живців відбувається через 3-8 тижнів після посадки. Молоді рослини підрощують у спеціально відведеному місці, а тоді пересаджують на постійне місце.