Флокс лісовий або розчепірений (divaricata)

Флокс лісовий або розчепірений (Phlox divaricata) один із популярних видів садових флоксів. У дикій природі він живе на сході США та Канаді. Зустрічається у гірських районах та у вологих лісах, де утворює блакитні килими на пологих схилах. Його називають флокс Канадський, Блакитний лісовий флокс, Луїзіанський флокс, Солодкий Вільям, Дикий блакитний флокс.

Рослина багаторічна, утворює невеликі пухкі кущики 25-30см заввишки. Листя довгасте або ланцетове, довжиною до 5см. Стебла розгалужені, що лягають біля основи.

У флокса лісового квітки діаметром близько 2 см зібрані в щиткоподібні суцвіття. Кількість квіток в одному суцвітті менша, ніж у флокса волотистого , загалом близько 10 шт. Але цвітіння дуже рясне, кущики вкриті безліччю квіток. Вони блакитно-бузкового відтінку, блідо-лавандові або бузкові. У деяких садових сортів є пурпурове вічко в центрі. Цвітіння починається у травні і триває приблизно 30 днів. У прохолодну погоду та у затінку флокс цвіте довше, ніж на сонці у спеку.

У вузлах пагонів, як і у флокса шилоподібного, часто утворюються придаткові корінці, якщо грунт досить вологий. Розмножують рослину без особливих складнощів поділом куща або вкорінюють живці. Такий флокс може легко виростити навіть садівник-початківець.

Флокс лісовий дуже добре пристосовується майже до будь-яких умов. У природі його можна зустріти в тіні лісів, серед трави та чагарників, на кам'янистих гірських схилах. Цей різновид великого роду Флокс зростає і на бідних піщаних ґрунтах, і на товстій підстилці з листяного перегною в лісах.

Використання флоксу лісового в садовому дизайні

Весняноквітучі невисокі флокси використовуються у пейзажних квітниках, вони добре поєднуються з тюльпанами, жовтими ромашками. Але найкраще вони виглядають великими куртинами чи килимами серед зелені.

Флокс лісовий тіньовитривала рослина, тому його використовують у напівтіньових композиціях у саду або біля водойми. Можна використовувати також як ґрунтопокривну рослину під розрідженими кронами дерев або чагарників.

У кам'янистих садах невисокі флокси теж часто використовують, особливо на тіньових схилах. Північна сторона альпійської гірки добре підходить для цього виду флоксів.

Поради щодо вирощування флоксу лісового або розчепіреного (divaricata)

Освітлення та посадка. Добре росте як на сонці, так і в тіні. Для флокса розчепіреного практично ідеальним місцем може бути затінене опівдні місце саду з кількома годинами сонця вранці або весром.

Висаджують кущики на відстані приблизно 30см. Поступово розростаючись, куртинки можуть зливатися в суцільний килим.

Полив. Не вимоглива у поливу рослина, в тіні не поливають, на сонці в посуху іноді поливають для зростання зеленої маси перед цвітінням.

Грунт. Флокс не вимоглива до грунту рослина, але найкраще росте на пухких грунтах, що вільно пропускають воду.

Розмноження. Флокси весняного цвітіння практично не дають насіння, тому їх розмножують вегетативно розподілом старих кущів або укоріненням живців. Здатність стебел флокса лісового утворювати коріння у вузлах пагонів, там, де вони стикаються з ґрунтом, робить завдання розмноження дуже простим.

Розмноження відводками. Простота такого способу очевидна: на початку літа стебла розкладають на попередньо розпушеному та зволоженому ґрунті і притискають камінчиками або притискають рогатками з гілок до того часу, коли з'являться коріння та нові пагони. Землю зволожують періодично. Навесні молоді кущики пересаджують.

Розмноження живцями. Для швидкого отримання великої кількості посадкового матеріалу довгі стебла розрізають на частини з 3 - 4 міжвузлями. З нижніх двох міжвузлів видаляють листя та бічні гілочки. Використовувати можна верхівки стебла. Грунт повинен бути пухким і легким. Живці висаджують похило в парник або на спеціальну затінену грядку на відстані від 5 до 10 см один від одного. Посадки можна прикрити плівкою для збереження вологи в суху спеку. На постійне місце молоді рослини висаджують наступної весни.

Розмноження поділом куща. На початку весни викопують кущик, поділяють його на частини з корінням і розсаджують. Краще це робити у прохолодний похмурий день. Якщо деякі пагони відділились без коріння - не біда, їх можна посадити в землю в затіненому місці з вологим ґрунтом і вкоренити живці. Можна ділити рослини після цвітіння.