Форзиція, форсайтія

Форзиція (Forsythia), або форсайтія рід гіллястих чагарників та невеликих дерев родини Маслинові (Oleaceae).  У природних умовах їх можна зустріти в Китаї, Японії та інших країнах Східної Азії, а один вид, Форзиція європейська (Forsythia europaea), зустрічається в Південно-Східній Європі.

Навесні, коли майже всі дерева тільки починають зеленіти або стоять ще голими, кущі форзиції покриваються золотисто-жовтими дзвіночками квіток по всій довжині пагонів. Цвітіння триває 3-4 тижні.

Висота форзиції від найчастіше близько 1 метра, є види заввишки до 3 м. Кущі розлогі, у багатьох популярних сортів пагони гіллясті, вкриті сіро-коричневою корою.

Листя розташоване супротивно, овальне із зазубринами, зрідка складне (трійчасте). Довжина листа - від 2 до 15 см. Влітку вони мають світло-зелене забарвлення, восени забарвлені в яскраві тони.

Квітки дзвонові, віночок розділений на чотири частки. Квітки з'являються по всій довжині торішніх пагонів раніше за листя. Листя з'являється до кінця цвітіння, потім ростуть нові молоді пагони, які зацвітуть наступного року.

Основні види форзиції

Форзицію європейську можна вирощувати у нас без проблем. У помірній зоні добре росте форзиція овальнолиста (Forsythia ovata), форзиція поникла або плаче (Forsythia suspensa). У європейських садах найчастіше зустрічаються гібридні форми форзиції, форзиція проміжна (Forsythia × intermedia), наприклад.

Форзиція яйцеподібна, овальнолиста (Forsythia ovata Nakai) вважається найбільш зимостійкою. Росте швидко, досягає 1,5-2 м заввишки, гілки розлогі, жовтувато-коричневі. Листя загострене, до 7 см завдовжки, влітку – зелене, восени – оранжево-пурпурне. Цвітіння раннє, продовжується 10-17 днів, квітки яскраво-жовті. Чагарник зимостійкий, добре переносить посуху, легко розмножується.

Форзиція Жіральда (Forsythia giraldiana) досить теплолюбна, росте до 2 м заввишки, пагони прямі, листя темно-зелене, листя до 10 см завдовжки. Цвіте вона рано, квітки світло-жовті, великі, пелюстки злегка вигнуті.

Форзиція поникла або плакуча (Forsythia suspensa) відрізняється довгими пагонами, розростається на 3 м у висоту і ширину. Форма куща поникла, гілки гнучкі. Цей вид легко піддається вирощуванню на шпалерах. Золотисто-жовті квітки зібрані в пучки і ростуть по всій довжині пагонів. Листя на молодих пагонах трійчасте.

Форзиція зелена або зеленостовбурна (Forsythia viridissima) це невисокий чагарник з жовтими квітками, цвіте в середині весни. Добре розростається, тому цей вид форзиції часто вирощують як ґрунтопокривну рослину. Відносять до 5 кліматичної зони. Є її сорти морозостійкіші.

Форзиція проміжна, середня, гібридна (Forsythia x intermedia) поєднує гібриди між форзицією зеленою та форзицією пониклою. Є багато сортів, що відрізняються більшою зимостійкістю, ніж батьківські види. Цінується чагарник за яскраво-жовте забарвлення квіток, весняне цвітіння, простоту у догляді.

Використання форзиції у ландшафтному дизайні

Цінність форзиції у її ранньому цвітінні. Її численні жовті квітки з'являються раніше листя на голих пагонах по всій їхній довжині. Пухнасті гілки форзиції дуже ефектні на яскравому весняному сонці.

Цей чагарник широко використовується в садовому та парковому дизайні. Форзицію висаджують групами та одиночними кущами, комбінують з іншими кущами та деревами.

Часто висаджують її на задньому плані міксбордерів. Навесні на жовтому тлі квітучої форзиції ефектно виділяються хвойники, влітку її зелень служить гарним спокійним фоном для яскравих квітів, а восени оранжево-жовте або пурпурове листя пожвавлює фарбами сад.

Завдяки своїй невибагливості до ґрунту та догляду, форзиції добре ростуть на схилах, біля підніжжя підпірних стінок і можуть стати красивою живою огорожею, що швидко розростається.

Поради щодо догляду за форзицією

Вирощувати форзицію у саду не складно. Це невибагливий чагарник, який може рости як на сонці, так і півтіні. Легко розмножується, мало уражається хворобами та шкідниками.

Місце та освітлення. Віддає перевагу сонячним місцям, але й півтіні добре росте.

Грунт. Невимоглива до ґрунту рослина. Може рости на схилах, добре переносить посуху. Не любить надто важких та заболочених ґрунтів. Для посадки вибирають місця з пухким, водо- та повітропроникним ґрунтом.

Обрізка. Всі форзиції потребують щорічного обрізання. Зазвичай його роблять наприкінці весни після цвітіння. Це сприяє розгалуженню, на кущах відростають численні молоді пагони, на яких закладаються квіткові бруньки. Без обрізки чагарник витягується, сильно розростається, втрачає декоративність. Старі кущі потребують омолоджувального обрізання під самий корінь.

Зимівля. Багато видів цілком морозостійкі. У північних районах при сильних морозах кущ не пропадає, але цвітіння не буде - квіткові бруньки у рослини утворюються на пагонах минулого року, вони вимерзають.

Розмноження. Розмножують форзицію насінням або живцями, які зазвичай укорінюють після обрізки куща. Гібриди насінням не розмножують.

Живці можна брати протягом майже всього сезону. Висаджують живці у вологий пухкий ґрунт, краще в затінене місце. Найкраща температура для вкорінення 20-22 градуси. Якщо ночі холодні, можна посадки вкрити плівкою. Укорінюються живці легко. Довгі пагони плакучих форм часто укорінюються самостійно, просто стикаючись із землею.

Молоді саджанці висаджують на постійне місце ранньою весною або восени, добре поливають.