Жоржина багаторічна або Далія багаторічна
Жоржини прикрашають осінні сади та палісадники, радують пишною красою своїх квітів з другої половини літа до заморозків. Великі квітки різної форми та забарвлення на високих кущах виглядають дуже привабливо.
Жоржина - українська назва цієї квітки. Ботанічна її назва Далія (Dahlia), відноситься вона до родини Айстрові (Compositae). Вживають такоє назву - георгіни. Жоржини - це багаторічна бульбова рослина з стеблами, що відмирають до зими, і потужними багаторічними бульбами, що мають запас поживних речовин.
Батьківщина далії Північна Америка. Ці рослини добре були відомі ацтекам та майя.
Наразі налічується понад 10 тисяч сортів багаторічних жоржин. Їх умовно поділяють на 10 груп за формою пелюсток та суцвіть: анемовидні, комірчкові, декоративні, немахрові (прості), кулясті, кактусові, напівкактусові, піоноподібні, помпонні та змішані. Сорти жоржин відрізняються і за розміром куща, і за термінами цвітіння. Суцвіття мають різноманітне забарвлення, немає тільки синіх та блакитних. Окрім однотонних є багато сортів із строкатими пелюстками.
Багаторічні жоржини не зимують у ґрунті в тих районах, де температура опускається нижче нуля. Це теплолюбні рослини. Їхні стебла та листя засихають із приходом холодів, потужні бульби залишаються в землі. Щоб зберегти жоржини, бульби викопують і зберігають взимку в льоху або в іншому прохолодному приміщенні.
Дуже популярні також однорічні жоржини. Найчастіше їх називають "Веселі хлопці" за назвою найпопулярнішого сорту. Вирощують їх навесні з насіння, зацвітають вони рано, наприкінці червня - на початку липня, цвітуть до заморозків.
Використання багаторічних жоржин у дизайні
Жоржини звична і широко поширена рослина для палісадників. Використовувати їх можна в будь-яких квітниках, одиночних та групових посадках у саду. Жоржини добре підходять для міксбордерів. Є великий вибір сортів із кущами різної висоти. Вони добре комбінуються з різними багаторічними та однорічними квітами. Жоржини декоративні і до цвітіння, можуть бути гарним заднім планом для яскравих однорічників.
Спільна посадка з багаторічними зимуючими рослинами утруднена необхідністю викопування бульб. При цьому пошкоджується коріння інших багаторічників. Досвідчені садівники створюють композиції з різних сортів жоржин, доповнюючи їх однорічниками, що квітнуть наприкінці весни та влітку. Восени такий квітник повністю перекопують і готують до весни.
Низькі жоржини добре виглядають у килимових посадках, це прекрасна рослина для рабаток. Вони також добре підходять для садових ваз та контейнерів. Посадка в переносні контейнери можлива в дуже ранні терміни, у цьому випадку цвітіння почнеться набагато раніше.
Усі жоржини світлолюбні рослини, кущі розростаються досить широко, але вони не переносять агресивних сусідів. Їх краще не висаджувати поряд із рослинами, здатними заглушити їх.
Сорти з довгими та міцними квітконосами використовують на зрізання, хоча у воді жоржини стоять не довго.
Поради щодо вирощування жоржин
Розміщення та посадка. Сонячне місце, де немає протягів та вітру ідеально підходить для вирощування жоржин. При правильній посадці коренева шийка повинна бути на 2-3 см нижче рівня грунту. Високі рослини іноді потребують підв'язки до опори. Корисно встановити її при посадці. Висаджувати бульби краще відразу на постійне місце - жоржини погано переносять підрощування в горщиках з наступною пересадкою.
Більшість сортів значно розростаються завширшки, тому їх бульби садять на великій відстані один від одного. Купуючи бульби, обов'язково потрібно уточнювати майбутній розмір куща.
Грунт та добриво. Жоржини не бажано висаджувати в надто поживний ґрунт. У жирному грунті чудово ростуть стебла, кущ розростаєть завширшки, але квіток буде мало. Рясне цвітіння отримують, висаджуючи бульби в пухкий садовий ґрунт, краще піщаний. На важких глинистих ґрунтах перед посадкою в яму додають пісок. На надто вологих та заболочених ділянках жоржини не вирощують.
Внесення добрив корисне перед формуванням бутонів. У цей час їх підгодовують суперфосфатом та калійними добривами. На бідних ґрунтах підживлення проводять 1 раз на 2 тижні, попередньо добре поливши рослини
Пасинкування. Більшість сортів жоржин дають багато пасинків (бічних пагонів). Зазвичай їх рекомендують виламувати. Занадто багато стебел призводить до утворення широкого куща та пізнього цвітіння. Стебла у цьому випадку слабкі, квіти дрібні. Зазвичай залишають 3-4 найбільші пагони у високорослих рослин.
Низькі сорти найчастіше використовують для масивів, рабаток. У цьому випадку велика ширина куща це плюс, а розмір квітки має не важливе значення.
Зимівля. Жоржина (далія) теплолюбна рослина. Зимівка у ґрунті можлива лише в тій кліматичній зоні, де немає морозної зими. У суворіших краях бульби викопують після перших заморозків, коли відмирають стебла. Стебла обрізають досить високо, приблизно на 15 см від бульб.
Бульби викопують усім гніздом, не поділяючи їх. Так як стебла у жоржин порожнисті, в них може бути дощова вода, яку потрібно вилити, щоб бульби не гнили. Підсушені кілька днів на повітрі бульби очищають від землі, видаляють бульби, що підгнили. Після цього укладають у ящик, присипають торфом, тирсою чи піском і зберігають у прохолодному (до +10) місці. Зазвичай це льох.
Корисно знати, що дрібні бульби погано зберігаються взимку. Старі, 4-5-річні, теж за зиму гинуть.
Розмноження. Розмножуються жоржини поділом бульб, живцями та насінням.
Найпростіший спосіб розмноження - поділ сім'ї бульб. Ділять таким чином, щоб у кожну ділянку потрапляла і частина кореневої шийки з бруньками. Окремі бульби зазвичай не мають бруньок для зростання.
Живцями теж не складно розмножувати жоржини. Для цього бульби пророщують при температурі 15...18°С у ящиках, а потім, коли пагони досягнуть 5-7 см у висоту, поділяють їх гострим ножем на живці. Якщо виходить розділити так, щоб у поділці було і коріння, то дуже добре. Але якщо їх немає, то живці просто зрізають ножем під гострим кутом і висаджують у контейнер у вологий рихлий субстрат на глибину 3 см і накривають плівкою. Через три тижні більшість із них пускає коріння. Застосування стимуляторів зростання коріння (гетероауксин) прискорює процес.
Висаджувати живці краще в торф'яні горщики або паперові стаканчики, щільно поставлені в контейнер. Справа в тому, що жоржини не дуже люблять пересадки. Краще посадити їх так, щоб при переселенні на постійне місце не пошкоджувати коріння.
Живцювання жоржин практично єдиний спосіб їх омолодити. Зазвичай через кожні 2-3 роки бажано живцювати ці рослини, так як з роками у жоржин втрачається декоративність. У старих рослин дрібніють квіти, пропадає махровість та яскравість забарвлення пелюсток. Поділ бульб не завжди призводить до покращення якості квітки, а насіннєве розмноження не передає властивостей гібридів.
Насіннєве розмноження жоржин застосовується переважно при селекційній роботі та для немахрових сортів. Насіння висівають у березні - квітні в ящики із сумішшю торфу та піску (3:1). Пікірують сіянці у торфоперегнійні кубики або таблетки. У відкритий ґрунт висаджують після закінчення весняних заморозків.
Шкідники. Зі шкідників на жоржинах зустрічається попелиця, дуже люблять жоржини слимаки. Проти попелиці обприскують інсектицидами або часниковим настоєм, присипають листя молодих посадок землею. Обприскування проводять у вечірні години або у похмуру погоду. Проти слимаків найкращий спосіб не загущати посадки. Слимаки люблять вологі місця. Також рекомендується посипати міжряддя золою, залізним або мідним купоросом.
Автор: domiksad.net