Залізний купорос – застосування в садівництві
Сульфат заліза, або залізо сірчанокисле, випускається нашою промисловістю у вигляді кристалічного порошку красивого зеленувато-блакитного кольору. Активна речовина становить близько 53%. У народі він відомий як залізний купорос. Застосування у садівництві цього препарату дуже різноманітне.
Для чого використовують залізний купорос у садівництві?
Садівники та городники традиційно використовують сульфат заліза у своїх господарствах:
- для заліковування дупел та ран на деревах;
- для весняної та осінньої обробки стовбурів плодових дерев;
- для обробки садових культур проти лишайників, парші та інших подібних недуг;
- для лікування плямистості троянд;
- для профілактичної обробки винограду;
- для боротьби зі шкідливими комахами;
- як добрива.
Помічено, що залізний купорос затримує розпускання бруньок (приблизно на тиждень), тому обробка 3-4% розчином до початку вегетації допомагає пережити період весняних заморозків. Особливо актуально для таких культур як виноград, якщо обробити приблизно через тиждень після зняття зимового укриття виключно по голій лозі з нерозкритими бруньками.
Розчини та концентрації
До упаковки залізного купоросу додається інструкція, в якій наведено приблизні співвідношення порошку на літр води для різних видів обробки. Розчин слід робити безпосередньо перед застосуванням за інструкцією. Вища концентрація здатна серйозно обпалити листя та зелені пагони.
Для лікування ран на деревах та дезінфекції дупел 100 г купоросу розводять в одному літрі води. Такі ж пропорції використовують і при побілці стовбурів.
Щоб усунути чорну плямистість, що з'являється на трояндах, їх обприскують розчином залізного купоросу в концентрації 0,3%. А ось для профілактики насіння культур він чорного раку, септоріозу і парші застосовують вже п'ятивідсотковий розчин. Обробка проти лишайників, моху та сірої гнилі потребує використання 30 г речовини на літр чистої води. Для лікування кущів малини чи смородини потрібно трохи менше – 25 г на літр.
Обприскування проти шкідників роблять двічі. Під час вегетації можна використовувати лише одновідсотковий розчин купоросу, а коли листя вже опаде – п'ятивідсотковий.
У виноградарстві купорос застосовують проти плямистого некрозу, бактеріального раку, антракнозу та інших захворювань. Лози обробляють п'ятивідсотковим розчином, як навесні, так і пізно восени. Наступну обробку роблять таким самим складом, але через 14 днів. Вища концентрація здатна серйозно обпалити листя та зелені пагони.
Рекомендовані норми витрати
Зазвичай застосовують такі концентрації:
- 3% розчин для кісточкових культур (сливи, вишні, абрикоси, персики, черешня, алича) - 300 г порошку залізного купоросу на 10 л води. Обприскування перед укриттям по голих гілках або лозі.
- 4-5% розчин для насіння (яблуня, груша, айва, аронія, виноград): 400-500 г порошку залізного купоросу на 10 л води, з нормою витрати близько 10-15 л на 100 м2.
- 5-6% розчин — для знищення мохів та лишайників на деревах та садовій плитці, а також підвалу чи льоху від плісняви: 500-600 г порошку залізного купоросу на 10 л води.
Знищення шкідників
Сульфат заліза досить ефективно застосовується в садівництві як інсектицид, що дозволяє знищувати не лише самих комах та личинки, а й навіть їх яйця. Наприклад, при ретельній обробці дерев гине від 30 до 50% яєць яблуневої мідяниці – найлютішого ворога багатьох плодових дерев. Обприскують рослини навесні, поки бруньки ще не розпустилися, захоплюючи не лише гілки та стовбури, а й ґрунт пристовбурних кіл.
Дуже важливо правильно визначити як концентрацію, а й терміни обробки залізним купоросом. У північних районах обприскування зазвичай починають на початку квітня. В цей час гине до половини відкладених яєць.
Якщо провести обробку раніше, є ризик лише марно втратити час – комахи ще не прокинуться та не встигнуть відкласти яйця. А знищити шкідників, що зимують, сульфат заліза не може. Пізніше застосування препарату здатне завдати шкоди як самому дереву, так і майбутньому врожаю. Не можна обприскувати по листі та молодим приростам — сульфат заліза їх спалює в концентрації понад 1%. Якщо не встигли до розпускання бруньок, краще не використовувати.
Але ці терміни не є догмою. Розумний садівник дивиться не на календарні числа, а уважно спостерігає за весняним пробудженням рослин. Якщо зима затягується, обприскування переносяться на кінець квітня. Але коли бруньки починають розпускатися раніше, ніж звичайно, і морозів вже не очікується, то можна зайнятися профілактикою і на початку місяця.
Застосовувати сульфат заліза не складно. Але слід зважати на те, що він ніколи не дасть стовідсоткової гарантії знищення шкідників. Тому не треба відмовлятися і від інших, сильніших, спеціалізованих засобів боротьби з комахами.
Використання як добрива
Залізний купорос – це не лише популярний інсектицидний та фунгіцидний засіб, а також гарне добриво. Залізо, що входить до нього, знаходиться в розчинній, тому легко доступній для рослин формі. Без нього ніякі культури не можуть нормально існувати – жовтіює листя, відмирають пагони дерев, погіршується забарвлення квітів.
Особливо страждають при нестачі цього мікроелемента плодові дерева: яблуня, вишня, слива. Він є складовою окислювальних ферментів, відіграє у системі дихання. Хлороз листя, повільне зростання нових пагонів, недорозвинення плодів – все це, як правило, буває наслідком нестачі саме заліза.
Як добриво, залізний купорос застосовують у садівництві при позакореневих підживленнях картоплі, томатів, усіх видів капусти. У скляному або пластиковому посуді розчиняють від 5 до 10 г препарату та доливають об'єм рідини до 10 літрів.
Важливо! Слід пам'ятати, що цю речовину в жодному разі не можна змішувати з вапном – навіть воду для розчину краще брати м'яку. контактуючи з кальцієм, залізо утворює нерозчинні сполуки, які недоступні для рослин.
Сульфат заліза можна вносити під перекопування спільно з компостом: 100 г купоросу на кожні 10 кг органіки. Досвідчені садівники давно навчилися отримувати із залізного купоросу хелат заліза – добриво високоефективне та порівняно дороге. Для цього у 10-літровому відрі води спочатку розводять пару ложок лимонної кислоти. Після повного розчинення туди ж додають сульфат заліза – не більше однієї столової ложки.
Запобіжні заходи
На відміну від мідного купоросу, сірчанокисле залізо не така токсична речовина. Але при роботі з ним все ж краще бути обережним: стежити, щоб препарати не потрапляли в очі, зберігати окремо від продуктів і використовувати для цього тільки нехарчовий посуд. Якщо розчини, особливо висококонцентровані, проливаються на шкіру, їх необхідно якнайшвидше змивати великою кількістю води.
Розводьте залізний купорос у посуді зі скла або пластмаси. Працюйте у рукавичках. При попаданні залізного купоросу в очі рясно промийте їх проточною водою.
Залізний купорос має 3 клас небезпеки для людини, небезпека для бджіл не оцінюється, тому що обробки за листям та кольором не проводяться.
Сумісність залізного купоросу
Препарат несумісний у загальних розчинах з фосфорорганічними інсектицидами та іншими препаратами, що розкладаються у лужному середовищі. Не допускається змішування сульфату заліза з вапном.
Інші матеріали на цю тему:
Інші матеріали на цю тему:
Інші матеріали на цю тему: