Оксаліс (кислиця або квасениця). Основні види
Оксаліс (Oxalis), кислиця або квасениця – проста у догляді рослина. Відомо близько 800 видів однорічних та багаторічних рослин цього роду. Колір їхнього листя відрізняється від темно-бордового до сріблясто-зеленого, листя буває багатопалим, квіти теж різні: незвичайні рожеві, великі білі, невеликі жовті.
Любителі квітів вирощують деякі теплолюбні види, як кімнатні рослини. Більш холодостійкі різновиди використовують у садах як грунтопокривні рослини, висаджують для оформлення бордюрів або прикраси альпійської гірки.
Поради щодо догляду за оксалісом
Основні види оксалісу (кислиці)
Серед безлічі видів описані ті, які зустрічаються в садах і серед контейнерних квітів найчастіше. Існує також багато гібридів природного та штучного походження, що відрізняються забарвленням листя та квіток, а також стійкістю до холодів.
Кислиця звичайна (Оxalis acetosella). Ця невисока рослина зустрічається у Європі повсюдно. Багаторічник висотою 5 - 10 см з укороченими пагонами і з повзучим тонким підземним кореневищем, покритим червоними м'ясистими лускоподібними листочками. Листя трійчасте, на довгих, до 10 см, членистих (в основі тонких) черешках. Листочки обернено серцеподібні довжиною до 2,5 см, шириною 3 см, сидячі, вкриті рідкими притиснутими волосками. Квітки правильні, поодинокі, білі з рожевими або фіолетовими жилками.
Кислиця залізистолистна (Оxalis adenophylla). Найбільш поширена із садових кислиць. Рослина 8 см заввишки утворює компактні кущики до 15 см діаметром. Листя сіро-зелене, складається з численних (9-22) овальних часток. Цвіте у червні-липні. Квітки великі сріблясті з рожевими прожилками та плямами. Вид зимостійкий.
Кислиця ріжкова (Оxalis соrniculata). Відрізняється красивим вишнево-коричневим листям і дрібними жовтими квітами. Утворює красиві куртини, підкреслюючи незвичайним забарвленням листя яскраву зелень інших садових рослин. Швидко розростається, займаючи вільні місця. Зимостійкий вигляд.
або Оxalis tetraphylla
Кислиця Деппа (Оxalis deppei або Оxalis tetraphylla). Теплолюбна рослина родом з Мексики. Листя складається з 4 простих листочків. На них розташовуються червонувато-коричневі плями, якими цей вид завжди легко впізнати. Вважається, що вона приносить щастя, тому що якщо в інших видів чотиричастчасте листя є випадковим відхиленням, у неї це правильна закономірність.
Рослина висотою 25-35 см, з витонченим листям, довжиною 3-4 см, виїмчастим на вершинах, зеленим з пурпурно-червоним візерунком. Квітки малиново-червоні, зібрані в зонтикоподібне суцвіття, довжиною 2 см. Має підземні їстівні бульбоцибулини. Висаджують по кілька штук у суміш компостної, листової землі та піску у співвідношенні 2:1:1 одночасно з гладіолусами, тюльпанами, на зиму викопують. У районах із теплими зимами може залишатися у квітнику під укриттям.
Кислиця дев'ятилистова (Оxalis enneaphylla). Багаторічна мініатюрна рослина висотою 5-10 см, що утворює куртини діаметром близько 15 см. З бульбоподібного пагона виростає черешкове довголопасте сріблясто-сіро-зелене листя, а в травні-червні - білі або рожеві квітки. Більш складний у вирощуванні вид. Рослина вимагає кислого, багатого на гумус грунту, хорошого дренажу, сонячного місця. У відкритому ґрунті потрібне укриття.
Кислиця бідна (Оxalis inops). Багаторічна рослина, досить морозостійка. З дрібних бульбочок виростає трійчасте листя на тонких черешках, а потім великі темно-рожеві з білою серединою квітки. Цвіте у серпні-жовтні, найкраще - на сонячному місці. Розмножується легко крихітними бульбочками.
Кислиця вулканічна (Oxalis vulcanicola). Утворює густі куртини, вкриті масою дрібних жовтих квіток. Пагони із зеленим, трохи коричневим листям стеляться по землі, займаючи досить велику площу.
Кислиця настурцієподібна (Oxalis tropaeoloides) – невисока рослина з красивим темно-пурпурним листям і жовтими квітками, які одна за одною розпускаються все літо. Придатна для килимових клумб та бордюрів.
Кислиця рожева (Oxalis rosea) – рясно квітуча до глибокої осені рослина заввишки 30-35 см. Дуже добре підходить для створення яскравих акцентів на газонах і рабатках.
Кислиця вальдівійська (Oxalis valdiviensis) – має світло-зелене листя на довгих черешках (30-35 см) та золотисто-жовті квітки з червоними смужками. Використовують як бордюрну рослину, для посадки групами на газонах та у квітниках.
Кислиця сукулентна (Oxalis succulenta) відрізняється від інших видів чотирискладовим бронзово-зеленим листям і рожевими квітками. Рослина висотою 30-35 см, цвіте до пізньої осені. Цю кислицю культивують також у кімнатах як ампельну рослину.
Кислиця Боуві (Oxalis bowiei) - досить ніжна і теплолюбна кислиця зі світло-зеленим шкірястим листям, розташованим на пагонах висотою 20-25 см. Цвіте в травні. Пелюстки темно-рожеві.
Кислиця притиснута (Oxalis depressa) - невибаглива витривала кислиця родом з Південної Африки, що має пагони заввишки 5-20 см. Росте у вигляді куртин діаметром близько 20 см. Сіро-зелене листя трійчасте. Влітку формує темно-рожеві квітки із жовтими серединками.
Кислиця червона (Oxalis rubra) - досить росла кислиця з пагонами висотою до 40 см. Її часто садять у квіткові ящики. Листя трійчасте, прості листочки біля основи ворсисті. Влітку над ними височіють червоні або рожеві квіти. Сорт 'Pink Dream' відрізняється світло-рожевим забарвленням квіток.
Кислиця трикутна (Oxalis triangularis) - у цієї бразильської рослини білі, рожеві або фіолетові квітки і темно-пурпурове листя. Дрібні квітки виглядають практично так само, як і у кислиці трикутної метеликової (О. triangularis subsp.papilionaceae). Ця неморозостійка рослина вирощується як контейнерна або кімнатна.
Кислиця трикутна метеликова (Oxalis triangularis subsp.papilionacea), або кислиця Регнелла (О. regnellii) - рослина виглядає дуже привабливо. Її світло-зелені листочки складаються з трьох часток. Навесні і влітку над ними височіють дрібні білі квітки, що утворюються вдосталь. Є зимостійкі гібриди з листям темного кольору.
Кислиця різнокольорова (Oxalis versicolor) - ця неморозостійка рослина прибула з Південної Африки до Європи ще 1774 р. З того часу там її вирощують у теплицях та оранжереях. У неї дуже цікаві квіти. Бутони виглядають червоними з білими смужками, а коли вони розкриваються, віночок виявляється зсередини білим, а зовні червоним.
Автор: domiksad.net